МІЖНАРОДНІ ЗАСАДИ ОХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ
21.01.2010 16:21
Автор: Єщук Ольга Михайлівна, викладач кафедри загальноправових дисциплін Херсонського юридичного інституту ХНУВС, здобувач кафедри адміністративного права та процесу Харківського національного університету внутрішніх справ
Державний захист прав та свобод людини і громадянина гарантується Конституцією України. Україна направляє вектор свого розвитку в європейську спільноту, через це є частиною інтеграційних процесів, що безпосередньо пов’язані з розвитком у ній громадянського суспільства та утвердженням її, як молодої незалежної країни, що займає гідне місце на світовій арені. Саме тому, в сучасних умовах Україна розвиваючись, як соціальна, правова держава потребує комплексного, системного реформування всієї системи правоохоронних органів, для ефективного їх функціонування в сучасних умовах та в подальшому, а вагомим інструментом у забезпеченні цього та ефективного розвитку нашої держави надалі мають стати міжнародні засади охоронної діяльності в сфері забезпечення прав людини.
Отже, на нинішньому етапі розбудови нашої держави, проблема забезпечення, реалізації, охорони і захисту прав, свобод та законних інтересів людини та громадян набуває особливої актуальності.
Загальні засади Конституції України наголошують, що людина, її життя і здоров’я, недоторканість і безпека, честь і гідність визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю, таким чином, найголовніший обов’язок держави – забезпечення прав і свобод людини [1, с. 4]. Для досягнення цього необхідним є врахування міжнародних засад поліцейської діяльності в аспектах захисту основних прав і свобод людини і громадянина.
Проблемні питання використання міжнародних засад охоронної діяльності в сфері забезпечення прав і свобод людини та імплементації міжнародних стандартів поліції у правозахисну діяльність міліції України піднімала поважна когорта вітчизняних вчених, серед яких доцільно відмітити К.В. Балабанова, В.В. Галунька, Ю.М. Грошевого, О.М. Джужу, О.А. Мартиненка, В.І. Олефіра, Ю.І. Римаренка, Ю.С. Шемшученка та інших.
Правовим підґрунтям основ діяльності міліції у сфері захисту прав і основних свобод людини і громадянина, перш за все є Загальна декларація прав людини [2, c. 559], Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини [3, c. 608] , Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку [4, c. 580], Декларація про поліцію [5, c. 635], Європейський кодекс поліцейської етики [6, c. 641].
Наша держава прийнявши 17 липня 1997 року Закон України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколу № 2,4,7 та 11 Конвенції» визнає обов’язковість дотримання і захисту прав і свобод людини проголошених в Конвенції [7, c. 263].
Отже, наведенні вище міжнародно-правові акти потребують поглибленої науково-юридичної деталізації в визначенні юридичної категорії «права людини».
З наведеного вище матеріалу, можна зробити основний та незаперечний висновок – права людини потребують від держави абсолютного та рівного конституційного захисту, а для того щоб їх реалізувати якнайбільш ефективно необхідно втілювати міжнародні стандарти в цій сфері. Брати краще з міжнародного досвіду та застосовувати його через призму реалій сьогодення.
Наведений матеріал свідчить, що у відповідності до міжнародно-правових актів поліція має забезпечити захист права власності, усіх громадян що знаходяться на території держави неупереджено і справедливо при суворому дотриманні принципу законності. При цьому працівники поліції, до правопорушників, які посягають на право власності можуть застосовувати лише правомірні засоби примусу і тільки в тих межах, які при забезпеченні припинення протиправного посягання є мінімально шкідливими для оточуючих та самого правопорушника.
З урахуванням зазначеного до напрямів діяльності міліції України в контексті міжнародних засад охоронної діяльності у сфері забезпечення прав людини доцільно віднести: 1) надання методичної, консультативної та практичної допомоги фізичним особам в забезпеченні захисту основних прав і свобод; 2) на основі ґрунтовного, системного аналізу криміногенної ситуації вносити проекти щодо розроблення більш дієвих правових норм; 3) забезпечення ефективного функціонування регулятивного механізму щодо порушень прав і основних свобод людини і громадянина обов’язковим встановленням відповідальності винних осіб; 4) встановлення жорсткого контролю за дотриманням прав і основних свобод людини і громадянина, запобігання вчиненню правопорушень та мінімізація криміногенного впливу в цьому напрямку; 5) забезпечення ефективного функціонування дієвого регулятивного механізму відшкодування завданих громадянам збитків у випадку втрати майна та обов’язковим встановленням матеріальної відповідальності винних осіб.
Отже, сформовані положення міжнародних засад охоронної діяльності в сфері забезпечення прав людини мають стати вагомим джерелом для органів правотворчості та практичної правоохоронної діяльності міліції України.
Джерела:
1. Конституція України : Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996. – К.: Преса України, 1997. – 80 с.
2. Загальна декларація прав людини // Приватне життя і поліція. Концептуальні підходи. Теорія та практика. / [Авторський колектив Відп. редактор: Ю.І Римаренкою]. – К.: КНТ, 2006.- 740 с. – (Людина. Суспільство. Поліція).
3. Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини // Приватне життя і поліція. Концептуальні підходи. Теорія та практика. / [Авторський колектив Відп. редактор: Ю.І. Римаренкою]. – К.: КНТ, 2006.- 740 с. – (Людина. Суспільство. Поліція).
4. Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку // Приватне життя і поліція. Концептуальні підходи. Теорія та практика. / [Авторський колектив Відп. редактор: Ю.І. Римаренкою]. — К.: КНТ, 2006.- 740 с. – (Людина. Суспільство. Поліція).
5. Декларація про поліцію // Приватне життя і поліція. Концептуальні підходи. Теорія та практика. / [Авторський колектив Відп. редактор: Ю.І. Римаренкою]. — К.: КНТ, 2006. – 740 с. – (Людина. Суспільство. Поліція).
6. Європейський кодекс поліцейської етики // Приватне життя і поліція. Концептуальні підходи. Теорія та практика. / [Авторський колектив Відп. редактор: Ю.І. Римаренкою]. – К.: КНТ, 2006. – 740 с. – (Людина. Суспільство. Поліція).
7. Закон України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколу № 2,4,7 та 11 Конвенції» // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 40. – С. 263.
e-mail: ole4ka09@indox.ru
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter