ПРОБЛЕМИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ ОБ’ЄКТІВ ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ
29.01.2010 20:04
Автор: Юркова Євгенія Валеріївна, викладач кафедри загальноправових дисциплін Херсонського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ, магістр права
Розробкою проблем адміністративно-правової охорони об’єктів промислової власності займались вчені Г.О. Андрощук, В.В. Галунько, С.О. Довгий, В.С. Дроб’язко, В.О. Жаров, Т.Г. Захарченко, Л.І. Ніколаєнко, О.Я.Савченко, Г.В. Черево, Л.Ю. Федченко, Р.Б. Шишка та ін. Поряд з цим як теорія адміністративного права так і в правозастосовна діяльність публічної адміністрації, у зазначеній сфері, потребує подальших пошуків, з метою забезпечення ефективної охорони об’єктів промислової власності засобами адміністративного права [1-5].
При цьому завжди треба пам’ятати, що до одного із провідних принципів патентного права відноситься – надання охорони лише тим розробкам, які в офіційному порядку визначні патентно-спроможними винаходами, корисними моделями і промисловими зразками.
З урахування позицій вище зазначених вчених слід зробити наступні висновки:
1) адміністративно-правова охорона промислової власності полягає в тому, що суб’єкт публічної адміністрації – Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, за визначеними адміністративними процедурами видає автору об’єкту промислової власності публічний охоронний документ, адміністративний за своєю сутністю – патент;
2) одним із викликів у сфері адміністративно-правової охорони інтелектуальної власності є розповсюдження охоронного характеру патентних прав на об’єкти промислової власності межами однієї країни, при цьому автор в інших країнах має протягом певного терміну право пріоритету на отримання додаткового патенту;
3) до напрямків покращення адміністративно-правової охорони інтелектуальної власності слід віднести наступне: ввести до КУпАП доповнення, щодо встановлення адміністративної відповідальності за безпідставне продовження дії права інтелектуальної власності; встановити адміністративну відповідальність із сплатою паушального штрафу, якщо правопорушник не знав або з певних причин не міг знати, що у його діях є порушення прав суб’єкта інтелектуальної власності; встановити межі розмірів разового стягнення для всіх об’єктів інтелектуальної власності.
Література:
1. Черевко Г.В. Інтелектуальна власність : [навчальний посібник] / Г.В. Черевко. – К. : Знання, 2008. – 412 с.
2. Інтелектуальна власність в Україні правові засади та практика : [науково-практичне видання у 4-х т.] / [С.О. Довгий, В.С. Дробязко В.О. Жаров та ін.] ; за ред. О.Д. Свяцького. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 1999. – Т. 1 : Право інтелектуальної власності. – 500 с.
3. Інтелектуальна власність в України : правові засади та практика : [науково-практичне видання у 4-х т.] / [Г.О. Андрощук, С.О. Довгий, В.С. Дробязко та ін.] ; за ред. В.Л. Петрова, В.О. Жарова. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 1999. – Т. 3 : Промислова власність. – 656 с.
4. Стрижак О.О. Інтелектуальна власність : [навчальний посібник] / О.О. Стрижак. – Х. : Вид-во ХНЕУ, 216 с.
5. Полікарпов В.Д. Авторські права та інтелектуальна власність : [підручник] / В.Д. Понікаров, О.О. Єрмоленко, І.А. Медведєв. – Х. : ВД «ІНЖЕК», 2008. – 304.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
