:: LEX :: ДОСЛІДЖЕННЯ ВИСНОВКУ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ПРИ РОЗГЛЯДІ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
UA  RU  EN
 
  Главная
  Как принять участие в научной конференции?
  Календарь конференций
  Редакционная коллегия. ОБ «Наукова спильнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архив

Актуальные исследования правовой и исторической науки (выпуск 63)

Срок представления материалов

11 июля 2024

До начала конференции осталось дней 0


  Научные конференции
 

  Полезные правовые интернет ресурсы
 

 Полезные ссылки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Счетчики


 Ссылки


 Кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ДОСЛІДЖЕННЯ ВИСНОВКУ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ПРИ РОЗГЛЯДІ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
 
02.02.2010 20:34
Автор: Репешко Павло Іванович, експерт Миколаївського відділення Одеського НДІСЕ МЮ України
[Уголовное право. Уголовное процессуальное право. Криминалистика. Криминология. Уголовно-исполнительное право]
Статтею 257 чинного КПК України на суд першої інстанції при розгляді справи покладається обов'язок безпосередньо дослідити докази в справі: допи-тати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи [1]. Таким чином, безпо-середнє дослідження судом висновку судового експерта обумовлює можливість виникнення необхідності отримання від виконавця експертного дослідження будь-яких уточнень чи роз'яснень по суті наданих ним висновків.
З метою реалізації не тільки обов'язку суду щодо дослідження висновку судового експерта, але і права підсудного та його захисника, потерпілого та йо-го представника, а також цивільного позивача, цивільного відповідача і їх пред-ставників, ставити питання експертові, гарантовані окремими нормами КПК, в яких регламентуються права кожного з учасників процесу, статтею 311 КПК передбачено, що після оголошення висновку експертові можуть задаватися пи-тання для роз’яснення і доповнення його висновку. Звичайно, умовою для реа-лізації цієї норми є присутність судового експерта в судовому засіданні.
В стадії судового розгляду кримінальної справи в суді першої інстанції до-пит експерта може бути також лише після оголошення висновку. Проходить він у формі постановки питань експертові, направлених на роз'яснення і доповнен-ня його висновку. Пленум Верховного Суду України у Постанові від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу по кримінальних і цивільних справах» звернув увагу судів, що допит експерта має на меті роз'яснення і доповнення наданого ним висновку. Розглядаючи питання призначення додаткової експер-тизи, Пленум рекомендував нижчестоячим судам призначати її тільки після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо [2, с. 2-5]. З цього виходить, що предметом допиту експерта як процесуальної дії може бути тільки роз'яснення суду та учасникам судового розгляду, перелік яких на-ведений в частині 2 статті 311 КПК, висновку, який було дано ним раніше у стадії досудового слідства, або у стадії судового розгляду кримінальної справи. У всіх випадках допиту експерта повинне передувати дослідження даного ним висновку.
Л.Е.Ароцкер вважав, що предметом допиту експерта можуть бути найріз-номанітніші по своєму характеру обставини, які вимагають його спеціальних знань, але всі вони повинні відноситися до предмету проведеної експертизи. Л.Е.Ароцкер справедливо визначав, що все різноманіття питань, які суд і учас-ники процесу можуть задавати експертові для роз'яснення і доповнення його висновку, зводиться до питань теоретичного, довідкового, а також методичного характеру [3, с. 108]. А.С.Паневін і Г.Е.Сухова вважають, що експерт може бу-ти допитаний в судовому засіданні у випадках необхідності: а) роз'яснення ви-користаних методик експертного дослідження, спеціальних термінів, характеру висновків (чи є вони категоричними, достовірними, вірогідними, приблизними, умовними або альтернативними); б) встановлення придатності наданих об'єктів для дослідження і дачі висновку; у) доповнення висновку додатковою аргумен-тацією окремих положень; г) повідомлення про встановлені під час досліджен-ня факти, по яким перед експертом не ставилися питання при призначенні екс-пертизи; д) мотивування окремих відповідей на поставлені питання, якщо це не вимагає проведення додаткової експертизи [4, с. 11].
Важливим питанням при дослідженні висновку судового експерта є вста-новлення компетентності судового експерта. В Україні ведеться Реєстр атесто-ваних судових експертів державних і підприємницьких структур і громадян, який знаходиться у веденні Міністерства юстиції України. Мінюст періодично публікує дані Реєстру, доводячи його дані до уваги правозастосовчих органів і посадових осіб. Володіння необхідними знаннями, отже, і кваліфікована компе-тентність фахівця у певній галузі науки, техніки, мистецтва або ремесла, є од-ним з головних умов залучення його у якості судового експерта і призначення йому виконання судової експертизи.
Окрім цього, важливим при дослідженні висновку судового експерта є до-тримання експертом методики проведення судової експертизи. Частиною 2 статті 8 Закону України «Про судову експертизу» встановлено, що методики проведення судових експертиз (окрім судово-медичних і судово-психіатричних) підлягають атестації і державній реєстрації в порядку, який ви-значається Кабінетом Міністрів [5]. Постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2008 року № 595 затверджено Порядок атестації і державної реєст-рації методик проведення судових експертиз, яким регламентовано процедури атестації і державної реєстрації методик проведення судових експертиз (окрім судово-медичної і судово-психіатричної). Державна реєстрація методик прово-диться Мінюстом, який є утримувачем Реєстру методик проведення судових експертиз і визначає організаційні і методологічні принципи його ведення. [6]. Порядок ведення Реєстру методик проведення судових експертиз затверджено наказом Міністерства юстиції України від 2 жовтня 2008 року № 1666/5. Цим Порядком визначається процедура формування і ведення Реєстру методик про-ведення судових експертиз. Інформація, яка міститься в Реєстрі, є відкритою для запитів правоохоронних органів, судів і зацікавлених юридичних і фізичних осіб [7].
В чинному КПК це прямо не встановлено, але, видається, що предметом допиту експерта може бути тільки роз'яснення експертного висновку, наданого саме цим експертом, але у жодному випадку не іншим експертом, навіть одної з ним спеціальності, або одної експертної установи. У разі неможливості допита-ти експерта, який виконав судову експертизу і дав по ній висновок, допит іншо-го експерта є неприпустимим. Також повинно бути визнано неможливим і про-ведення допиту в судовому засіданні замість експерта, який дав висновок, як експерт керівника експертної установи або відповідного підрозділу експертної установи або експертної служби, де працює або знаходиться на службі експерт.
Статтею 270-1 КПК передбачено, що в необхідних випадках в судове засі-дання може бути викликаний фахівець, який бере участь в судовому слідстві з дотриманням правив, встановлених статтею 128-1 цього Кодексу. Тобто фахі-вець зобов'язаний, використовуючи свої спеціальні знання і навики, сприяти суду в дослідженні і оцінці висновку експерта, давати пояснення з приводу спеціальних питань, які виникають при проведенні дослідження висновку екс-перта. Проте процесуальний статус фахівця і експерта має ряд відмінностей. Головним серед них є те, що експерта можна допитати і у стадії досудового слідства, і в суді, а фахівець не підлягає допиту. Свідчення експерта є джерелом доказів, а пояснення фахівця – ні. Якщо при дослідженні висновку судового експерта фахівцем будуть надані пояснення, на підставі яких у суду виникнуть обґрунтовані сумніви в правильності, повноті, об'єктивності висновку, усунути їх суд може як шляхом допиту експерта, якщо той не був допитаний по обста-винах, що виявилися, так і призначенням повторної або додаткової експертизи.
Таким чином, при дослідженні висновку судового експерта у стадії судо-вого розгляду кримінальної справи в суді першої інстанції в Україні підлягають дослідженню як особа судового експерта, в частині рівня його компетентності, наявності його у Реєстрі судових експертів за відповідною спеціальністю, наяв-ності підстав для відводу, застосована ним при проведенні експертизи методи-ка, повнота, зрозумілість. Процесуальними способами перевірки є допит судо-вого експерта після оголошення даного ним судового висновку, залучення до дослідження судової експертизи фахівців у даній галузі знань, встановлення на-явності зареєстрованої методики експертного дослідження, проведення додат-кової або повторної судової експертизи.

Література:
1. Кримінально-процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ра-ди Української РСР. – 1961. – № 2. – Ст. 15.
2. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах» // Вісник Верховного Суду України. – 1997. – № 3.
3. Ароцкер Л.Е. Тактика и этика судебного допроса. – М.: Юридическая литература, 1969.
4. Панєвін О.С., Сухова Г.Є. Судова експертиза в кримінальних справах // Вісник Верховного Суду України. – 1997. – № 3.
5. Закон України від 25 лютого 1994 року № 4038-XII «Про судову експер-тизу» // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 28. – Ст. 232.
6. Порядок атестації та державної реєстрації методик проведення судових експертиз, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2008 року № 595 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 49. – Ст. 1585.
7. Порядок ведення Реєстру методик проведення судових експертиз, за-тверджений наказом Міністерства юстиції України від 2 жовтня 2008 року № 1666/5 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 77. – Ст. 2588.

e-mail: medialaw@mail.ru

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОБ’ЄКТІВ ПРИ ЗЛОЧИННИХ ПОРУШЕННЯХ АВТОРСЬКОГО ПРАВА ТА СУМІЖНИХ ПРАВ
20.02.2010 09:08
ПРОБЛЕМИ ЕКСПЕРТНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИ ЗЛОЧИННОМУ ПОРУШЕННІ АВТОРСЬКОГО ПРАВА НА КОМП’ЮТЕРНІ ПРОГРАМИ І БАЗИ ДАНИХ
20.02.2010 09:05
АНАЛІЗ ПОШИРЕННЯ ФАЛЬШИВОМОНЕТНИЦТВА В УКРАЇНІ В ПЕРІОД ВВЕДЕННЯ В ОБІГ УКРАЇНСЬКОЇ ГРИВНІ (1995-1997 РОКИ)
20.02.2010 09:03
ПЕРЕВАГИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ АВТОРСЬКОГО ПРАВА НА КОМП’ЮТЕРНІ ПРОГРАМИ І БАЗИ ДАНИХ
19.02.2010 21:33
ОСОБЛИВОСТІ СЛІДЧОГО ОГЛЯДУ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ПІДРОБЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ, ПЕЧАТОК, ШТАМПІВ, БЛАНКІВ ТА ЇХ ЗБУТУ
19.02.2010 21:30
ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ ТАКТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ НЕЗАКОННОГО ЗАВОЛОДІННЯ АВТОТРАНСПОРТНИМ ЗАСОБОМ
19.02.2010 21:27
ОКРЕМІ ПРОБЛЕМИ ПРОТИДІЇ ПІДРОБЛЕННЮ ГРОШЕЙ В УКРАЇНІ
18.02.2010 21:19
СПОСІБ ЗЛОЧИНУ ЯК ЕЛЕМЕНТ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОРИСЛИВИХ УБИВСТВ
18.02.2010 21:17
ТАКТИЧНА ОПЕРАЦІЯ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ НЕЗАКОННОГО ЗАВОЛОДІННЯ АВТОТРАНСПОРТНИМ ЗАСОБОМ
18.02.2010 21:15
СЛІДОВА КАРТИНА ЯК СТРУКТУРНИЙ ЕЛЕМЕНТ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ
18.02.2010 21:11




© 2006-2024 Все права защищены При использовании материалов сайта, ссылка на www.lex-line.com.ua обязательна!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше