У практичній діяльності правоохоронних органів часто виникають ситуації, пов’язані з виявленням невпізнаних трупів, що потребують їх ідентифікації. Дактилоскопія є надійним універсальним засобом вирішення цієї проблеми. Однак, як вказує практика, кожен конкретний випадок вимагає індивідуального підходу та відповідної комбінації дактилоскопічних прийомів (що, переважно, стосується трупів чиї шкірні покриви зазнали руйнівної дії трупних чи інших явищ).
Якщо розглядати більш детально, то необхідно вказати, що основні рекомендації щодо дактилоскопіювання трупів зазнавших впливу висихання, гниття, дії вологи та інших чинників існують. Але як вказує досвід буває, що застосування якогось одного алгоритму прийомів недостатньо. Наприклад, одна рука трупа була в середовищі, яке сприяло висиханню, а інша перебуваючи, наприклад, під тілом зазнала трупного гниття. Або випадки, коли вплив трупних явищ переривається сторонніми чинниками. Щодо цього можна навести такий приклад: 21.01.2010 року в підвалі багатоповерхового будинку за адресою бульвар Героїв Сталінграду, 12 у м. Чернівці був виявлений невпізнаний труп чоловіка.
В ході огляду трупу встановлено, що його руки зазнали впливу трупного висихання, процес якого перервав вплив трупного гниття. Крім того, в ході огляду місця події даний труп витягнули із підвалу на вулицю (оскільки труп знаходився в труднодоступному місці), через це шкіра та тканини рук трупу піддалися дії низької температури (на момент огляду температура на вулиці сягала — 240 C). Зовнішнім оглядом встановлено, що провести дактилоскопірування трупу звичайним способом не можливо.
В цій ситуації було прийнято рішення про необхідність підготовки шкіряного покрову рук трупу, що містять папілярний узор для подальшого дактилоскопірування або фотографування в лабораторних умовах, для чого китиці рук були відокремлені від трупу і доставлені в НДЕКЦ.
Перед початком підготовки китиці рук та доступні ділянки папілярного узору рук трупу були сфотографовані: нігтьова фаланга великого пальця правої руки та нижні частини долоней обох рук. Інші ділянки були недоступні, через те, що пальці рук були сціплені. Після чого китиці помиті в теплій мильній воді та розморожені за 12 годин у воді кімнатної температури. Надалі вказані китиці були поміщені на 48 годин в два спеціальні розчини: одна китиця в лужний розчин, який успішно застосовувався для кінцівок, що зазнали трупного висихання та муміфікації, друга китиця поміщена в кислотний розчин, який застосовується у випадках явних ознак трупного гниття.
Після першого контрольного огляду встановлено, що верхній шар шкіри обох китиць, що має папілярний узор — епідерміс став рихлим та почав розпадатись. Тобто, стан його значно погіршився в порівнянні з попереднім, а це вже виключило можливість отримання якісних зразків з верхнього шару шкіри-епідермісу. Отже ні лужний, ні кислотний розчин не змогли протидіяти розрихленню епідермісу, що зазвичай спрацьовувало, але довгий час перебування трупу під дією низької температури та інші невідомі фактори призвели до його фактичного знищення. Було продовжене відмочування китиць рук в посиленому лужному розчині (36 год.), для можливості відокремлення верхнього шару шкіри (епідермісу) та спроби отримання відбитків з його зворотньої сторони чи безпосередньо з нижнього шару шкіри (дерми).
Паралельно з цими заходами електронне зображення (отримане з цифрового фотоапарату) нігтьової фаланги великого пальця правої руки було внесено в автоматизовану дактилоскопічно-інформаційну систему (далі АДІС). Для цього пряме зображення на фото було змінено на обернене (дзеркальне), додано контрасту та яскравості. Після чого вносилось і як позитив, і як негатив, і як слід з маскою, і як слід без маски, і як дактилокарта. В результаті перевірки за АДІС встановлено збіг з дактилокартою громадянина Б.
Проаналізувавши ситуацію, яка склалася можна зробити такі висновки. Комбінований вплив трупних явищ (трупне висихання та трупне гниття) та подальша дія низьких температур навколишнього середовища призвів до того, що як здається перевірені методи (лужний та кислотний розчини) призвели до не бажаних наслідків (знищення епідермісу) і як наслідок подовження сроку ідентифікації особи невпізніного трупа. Але проведення паралельних заходів по внесенню фотографічних зображень узорів в АДІС дало змогу встановити особу невпізнаного трупу набагато швидше.
Викладене вище, свідчить про необхідність застосування та використання різних дактилоскопічних можливостей для встановлення особи невпізнаного трупу. Як бачимо не тільки відновлення поверхні шкірного покрову рук трупу в лабораторних умовах, а ще і безпосереднє занесення зображень доступних ділянок рук, які мають папілярний узор в АДІС, дає нам позитивні результати.
Тому, в окремих випадках непотрібно робити лише упор на спеціальну підготовку рук до датилоскопіювання та подальше контактне дактилоскопіювання (а це як бачимо займає досить багато часу), а спочатку сфотографувати кожну ділянку рук з папілярними узорами та внести в АДІС. А якщо це не дало бажаних результатів, то вже тоді займатися підготовкою та дактилоскопіюванням китиць трупу.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
