Автор: Почтовий Максим Миколайович, викладач правової та спеціальної підготовки Криворізького факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ
[Теорія та історія держави і права. Історія політичних і правових вчень. Філософія права]
Сьогодні кожного громадянина України не обходить стороною доля його країни. Звісно, хочеться, щоб всі жили у злагоді, задовольнялись інтереси кожного, праця була належним чином оплачуваною, не було скорочення робочих місць, особа мала можливість займатись улюбленою справою, а не тою, де добре заплатять тощо. Одного лише бажання, нажаль, недостатньо.
З огляду на ситуацію, яка склалася в країні, сьогодні з особливою гостротою постає питання виокремлення пріоритетних напрямів правової політики держави. Це необхідно для консолідації зусиль всіх громадян України на досягнення єдиних стратегічних цілей в розвитку країни. Саме спільна робота, спрямована на реалізацію конкретно визначеної, сформованої та продекларованої мети, є не тільки запорукою виходу з кризової ситуації, але й життєвою необхідністю для «державного організму».
Так, у Щорічному посланні Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України від 31 березня 2009 року Віктор Ющенко окреслив пріоритетні напрями політики держави в загальному вигляді наступним чином: єдина Українська нація; заможна середня верства і захищена українська людина; здорове суспільство, яке сповідує живі, моральні, сімейні цінності; безпека людини та громадянина і гарантований захист усіх наших прав і свобод; стабільність бізнесу без вилучень і обмежень; безпека держави як повноправного члена євроатлантичної спільноти, рівноправного партнера і активного учасника міжнародного життя [1].
Нині поки ще адекватно не усвідомлені основні параметри, призначення і можливості правової політики, організаційно-правові форми та пріоритети її здійснення в нових умовах розвитку суспільства. Пріоритетів у сучасній українській правовій політиці багато. Під ними в даному разі розуміються першочергові завдання, проблеми, питання, які потрібно вирішувати зараз та у найближчій перспективі. Ними є: визначальні напрями, акценти, переваги в діяльності державної влади, побудовані відповідно до її уявлень про ієрархію соціальних цінностей, що підлягають захисту і забезпеченню правом в першу чергу. Тому пріоритети правової політики можна розглядати як тактику, що створює сприятливі умови для реалізації державою даної політики, як вирішення нею тактичних (проміжних) завдань, спрямованих на досягнення стратегічних цілей [2, с. 40].
На нашу думку, найбільш конкретними, вагомими пріоритетами розвитку правової політики сучасної України є:
1) забезпечення реального виконання та захищеності прав, свобод та законних інтересів особи в державі;
2) боротьба зі злочинністю;
3) розвиток сильної судової системи;
4) вдосконалення законодавства та практики його застосування;
5) підвищення рівня правової культури та правової свідомості, подолання правового нігілізму суспільства.
В Україні кожен повинен усвідомлювати, що від послідовного просування по шляху закріплення демократичних устоїв, становлення громадянського суспільства залежатиме від того, чи зможе Український народ зайняти одне з провідних місць серед народів Європи, чи буде на тривалий час відкинутий на периферію процесу європейського розвитку зі всіма наслідками, що випливають з цього.
Література:
1. http://www.president.gov.ua/news/13362.html.
2. Железняк Н. Міністерство юстиції України – провідний орган у забезпеченні реалізації державної правової політики // Право України: Юрид. журн., 2000. – №8. – C.38-41.
e-mail: max_pochtovy@ukr.net
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
