КОНСТАНТІН ІСОПЕСКУ-ГРЕКУЛ: ВЧЕНИЙ-ЮРИСТ, ПЕДАГОГ, ПОЛІТИЧНИЙ ДІЯЧ
09.04.2010 23:51
Автор: Грекул-Ковалик Тетяна Анатоліївна, асистент кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича
[Теорія та історія держави і права. Історія політичних і правових вчень. Філософія права]
29 березня 1938 року у Чернівцях раптово пішов із життя той, кого в краї називали “дядьком” Такіцою. Згодом про цю смерть прокурор Верховного Каса-ційного суду та юстиції Румунії Аурел Тарнавський написав так: “Швидка смерть цього гордого сина Буковини, оплакана колегами і друзями, викликала співчуття в усіх прошарках буковинського населення. І, я дійсно не вірю, що окрім співчутливого і щирого митрополита Володимира, хтось інший у цьому куточку країни, можливо, був би більш приємним, більш любимим і тим, хто ко-ристувався б довірою кожного, аніж Такіца” [5, р.199]. Його дім був притулком для усіх нужденних, а його гаманець – відкритий для тих, хто потребував допо-моги. Біженці, студенти, госпіталізовані солдати всієї монархії були наділені ма-теріальною підтримкою Такіци…
Такіца – Константін Ісопеску-Грекул, син румуна Дмітрія Ісопеску –професора і педагога (директора середньої школи м. Чернівців і депутата Віден-ського парламенту) та його дружини Аглаї Грекул, народився у Чернівцях у 1871 році.
Молодий Константін отримав національне та релігійне виховання у бать-ківському домі. Завершивши ліцей з блискучими результатами, став студентом юридичного факультету у Чернівцях.
Після здобуття правничої освіти і проходження короткої адвокатської практики вступив до магістратури. Посів посаду радника трибуналу.
Будучи спеціалістом з кримінально-процесуального права, Такіца врешті-решт за порадами колег вирішив присвятити себе академічній кар’єрі [5, р.201]. У 1897 році став доктором права у Чернівцях. Спеціальні знання отримав у Від-ні, Лейпцигу, Берліні та Гейдельберзі [8, p.111].
У 1907 р. Ісопеску-Грекула обрали депутатом сейму Буковини [5, р.202], і він почав відігравати провідну роль у культурно-національному русі буковинсь-ких румунів. Очолив Румунський сеймовий клуб. Також був президентом націо-нального румунського консиліуму у Відні у 1916-1919 рр.
Під час налагодження дипломатичних відносин з Австрією (наприкінці 1919 р.) румунський уряд іменував К.Ісопеску-Грекула королівським комісаром і призначив амбасадором (послом) у Відні [1, с.4].
Значні заслуги Ісопеску-Грекула і перед юридичним факультетом Черні-вецького університету. Повернувшись на батьківщину у 1906 р., склав профе-сійний іспит на приват-доцента і став викладачем Чернівецького університету [2, с.3]. Він був першим румуном серед викладачів юридичного факультету. Че-рез три роки отримав звання професора (1909 р.). Протягом багатьох років на юридичному факультеті читав цивільне та кримінальне право, кримінальний процес [8, p.104].
К.Ісопеску-Грекул займався проблемами уніфікації законодавства Румунії. Для цього у 1921-1922 рр., завдяки спільним зусиллям факультетів Чернівецько-го університету, з’явився спеціальний журнал у Чернівцях. Серед тих, чиї праці публікувалися на сторінках журналу, були Г.Дрегенеску, А. Штефанеску-Галаці, І. Цуркан, а також К.Ісопеску-Грекул [8, p.123].
У бібліотеці Сучави є декілька Ісопеску-Грекула праць та одна стаття з ві-денського часопису [8, p.111]. У бібліотеці Чернівецького національного універ-ситету ім. Ю. Федьковича можна відшукати лише дві його праці: “Statul civilizat şi dreptul naţional”, Cernăuţi, 1923 (“Цивілізована держава й національне право”, Чернівці, 1923) [7] та “Panevropa şi unificarea dreptului”, Craiova, 1930 (“Панєвро-па та уніфікація законодавства”, Крайова, 1930) [6].
Окрім науково-педагогічної, займався і літературною роботою. Як поет, писав під псевдонімом Константін Верді.
Життя Такіци не було осілим. Постійні переїзди, нові призначення на по-сади, нові звершення…
У 1924 році Ісопеску знову повернувся на Буковину та продовжив займа-тися академічною діяльністю в Чернівецькому університеті. У 1923-24 навчаль-ному рроці входив до складу університетської комісії з питань дисципліни сту-дентів [4, р.24]. У 1928 р. був обраний депутатом Чернівецької міської ради.
Обрання Такіци у 1930 р. ректором Чернівецького університету строком на три роки дало можливість отримати йому у 1933 році звання “doctor honoris causa” за значні заслуги та вагомий внесок у науку, навчальну та політичну дія-льність. У 1932-33 рр. отримав сенаторський мандат.
До кінця свого життя К.Ісопеску-Грекул займався викладацькою, політич-ною та громадсько-просвітницькою роботою. За заслуги був нагороджений ор-денами “Фердінанда”, “Румунської Корони”, “Орла Румунії” та великим хрестом “Румунської Корони” [3, р.166].
Література:
1. Відомості з усього світу: [К.Ісопеску-Грекул – королівський комісар] // Голос Буковини. – 1919. – № 45. – С. 4.
2. Новинки: З Чернівецького університету: [Про новий набір студентів і нові призначення професорів] // Буковина (Чернівці). – 1906. – № 38. – С. 3.
3. Anuarul Universităţii Regele Carol II-lea din Cernăuţi. Pe anul de studii 1937-1938. – Cernăuţi: Institutul de arte grafice „Gladul Bucovinei”, 1938. – 455 p.
4. Anuarul Universităţii Regele Ferdinand І din Cernăuţi. Anul de studii 1923-1924. – Cernăuţi: Editura Universităţii, 1925. – 61 p.
5. Aurel Tarnavschi. Constantin Isopesku-Grecul // Doctrină, Jurisprudenţă si Legislaţie. –1938. – Anul VI. – № 10. – Р. 199-203.
6. Isopescu-Greсul K. Panevropa şi unificarea dreptului. – Craiova: Scrisul Ro-mănesc, 1930. – 10 p.
7. Isopescu-Greсul K. Statul civilizat şi dreptul naţional. – Cernăuţi: Ed. “Glasul Bucovinei”, 1923. – 15 p.
8. Universitatea din Cernăuţi în peridoda interbelică / Mircea Grigoroviţă. – Suceava: Muşatinii, 2005. – 290 p.
e-mail: vasia-tania@mail.ru
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
