Важливою функцією правоохоронних органів України направлених на захист прав та свобод людини, які гарантовані ратифікованими міжнародними актами та Конституцією України, є встановлення особи невпізнаних трупів та розшук безвісті пропавших.
Невтішна статистика по виявленню невпізнаних трупів на території України свідчить про те, що по більшості з них дактилокарти не виготовлялись. Так, за 2009 рік по Україні було виявлено 322 невпізнаних трупа, а на дактилоскопічний облік поставлено лише 32 дактилокарти.
Причин такої великої різниці кілька. Одна з них це відсутність в Україні перевірених науково обґрунтованих та економічно доцільних методик дактилоскопіювання трупів, шкірні покриви яких зазнали впливу руйнуючих явищ та чинників.
Метою нашого дослідження є розпочати процес розробки та створення таких методик, хоча б для типових випадків, на основі існуючих наукових криміналістичних рекомендацій та власного досвіду.
Доречно буде вказати типові випадки станів шкірних покривів трупів, що зазнали дії руйнуючих явищ та чинників.
Оскільки вибір способу дактилоскопіювання та проведення попередніх заходів здійснюється в залежності від стану шкірного покриву рук трупу в цілому та з огляду на стан його складових, то саме від вибору методу підготовки залежить можливість проведення дактилоскопіювання та ступінь якості отримуємих відтисків.
Традиційно склалося, що порядок дактилоскопіювання визначається відповідно до станів рук, які зумовлені посмертними змінами — трупним закляканням, трупним висиханням, муміфікацією, трупним гниттям, а також дією сторонніх факторів (руйнуючих чинників) — дія вологи, високих температур, відкритого вогню, хімічних реагентів, тварин, комах та ін.).
Розглянемо одне із найчастіше зустрічаємих явищ, що унеможливлює дактилоскопіювання трупів — трупне гниття.
Трупне гниття це розкладання білків унаслідок життєдіяльності мікроорганізмів. Гниттєве розкладання в загальному відбувається в три етапи: утворення газів, розм’якшення тканин і наступне повне їх розрідження.
Відносно шкірного покриву рук протікання трупного гниття можна поділити на такі стадії: перша — відчутне пом’якшення пальців без порушення епідермісу; друга — пом’якшення пальців з частковим відшаруванням епідермісу (відшарування епідермісу відбувається у вигляді пухирів або клаптиків відірваних фрагментів); третя — значне пом’якшення дермального шару шкіри (епідерміс пошкоджено значно або він цілком відсутній); четверта — зникнення сосочкового шару або його часткове розправлення; п’ята — повне або часткове розкладання дермального шару нігтьової фаланги.
Як вказує практика, перше, що необхідно зробити перед будь-якими маніпуляціями з китицями рук трупа так це сфотографувати кожен папілярний узор в тому стані, в якому вони перебувають в момент надходження чи огляду трупа. Обережно вимити в теплій мильній воді. Після чого, можна спробувати контрастне фотографування, оскільки світле забарвлення папілярного узору на фото, як правило, не має необхідного контрасту. Це можна змінити, якщо обережно нанести на дермальний шар типографську фарбу чи дактилоскопічний порошок «Сажа» (чи інший дактилоскопічний порошок темного кольору). Якщо на поверхні рук трупа наявний пошкоджений шар епідермісу, то бажано провести його фотографування, по можливості розправивши цей шар. Відділивши епідерміс, якщо таке можливо без його значного пошкодження, фотографується дермальний шар шкіри.
Після проведених заходів доцільно продовжити підготовку. З цією метою потрібно зануривши китиці рук трупу в розчин льодяної оцтової кислоти (можливе застосування розчинів концентрації 3%, 5% та 9%, тобто підійде навіть і столовий оцет) для того щоб зупинити руйнацію шкірного покриву та зафіксувати сосочковий рельєф з одночасним обезжиренням шкіри рук.
Перебування кінцівок трупу в 3% та 5% розчинах оцтової кислоти більше 10 годин, необхідно контролювати, оскільки «ослаблений» впливом руйнуючих чинників шкірний покрив рук, може замість набуття щільності швидко розпастися. Після проведених заходів можна починати дактилоскопіювання.
У більш складних випадках застосовується відновлення та фіксація папілярного узору за допомогою жирів. Це, як правило, проводять у випадку, коли на поверхні дермального шару папілярні лінії майже зникли, або дермальний шар частково розправився. Для цього підійде кісткове масло, технічний жир, або інші рослинні жири (касторове масло, олія), які нагріваються до 110 - 130 градусів по Цельсію. Пальці періодично занурюються в посудину з маслом на 3-15 секунд та контролюється щільність дермального шару нігтьових фаланг, поки щільність не стане близькою до прижиттєвої. Але необхідно зазначити, що рекомендації стосовно занурення пальців рук трупа у жири в температурному діапазоні 110 - 130 градусів по Цельсію на хвилину та більше є далекими від практики, оскільки нігтьові фаланги стягуються та починають тріскатись по типу «сардельки», що робить дактилоскопіювання взагалі неможливим. Тому використовуючи такий спосіб необхідно для кожного пальця окремо послідовно виконати такі дії: занурення пальця на 3-15 с.; знежирення спиртом чи ацетоном; дактилоскопіювання. Оскільки кожне подальше його занурення в гарячий жир все більше та більше стягує шкіру та руйнує дермальний шар.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
