Реконструкція при розслідуванні злочинів має подвійну природу: з одного боку, це спосіб моделювання, а з іншого - це результат формування матеріальних моделей. Реконструкція використовується для відтворення обстановки на місці злочину, для повторного огляду, проведення слідчого експерименту, а також як один з ефективних тактичних прийомів розслідування.
Обов’язковою умовою проведення реконструкції є вивчення змін, які відбулися в обстановці або окремих предметах після вчинення злочину. Реконструкція обстановки або окремих предметів здійснюється на підставі всебічного та повного аналізу документальних даних, показань свідків, фотографій, які містяться в матеріалах кримінальної справи. Способи проведення реконструкції залежать від мети слідчої дії. Реконструкція може бути проведена умовно, за допомогою трафаретів або інших знаків, якщо, наприклад, необхідно перевірити показання обвинуваченого в приміщенні. Реконструкція з використанням предметів-оригіналів або їх аналогів здійснюється, наприклад, при розслідуванні справ про порушення правил експлуатації автомототранспорту, якщо є необхідність проведення слідчих експериментів. В окремих випадках, об’єктами реконструкції є муляжі, які використовуються для проведення дослідів.
Результати слідчих дій з використанням реконструкції матимуть доказове значення тільки у випадку, якщо при реконструкції досягнута схожість за визначеними характерними ознаками. Між реконструкцією та оригіналом можливі розбіжності, але вони не повинні впливати на ознаки, які мають суттєве значення для виконання слідчим завдань розслідування. Якщо ці розбіжності впливають на характерні ознаки, то реконструкція не має доказового значення.
Розглянемо окремі види реконструкції при розслідуванні злочинів.
Макетна реконструкція - це тактичний прийом при провадженні окремих слідчих дій, наприклад, при допиті. Макетна реконструкція не є різновидом слідчого експерименту, в деяких випадках макети використовують як ілюстрації до висновків експертів.
Пластична реконструкція обличчя за черепом (метод М.М. Герасимова) - є самостійним експертним дослідженням, але її результати використовуються для розшуку та впізнання особи, а не з метою експертного криміналістичного ототожнення особи [1, с. 149].
Реконструкція зовнішнього вигляду особи з використанням методів судової фотографії здійснюється на підставі показань свідків. Доказового значення результати такої реконструкції не мають, вона використовується з метою розшуку особи. Методи портретної реконструкції потребують подальшого вдосконалення. Вказаний вид реконструкції має враховувати особливості психології, антропології, проективної геометрії та інших наук, які мають бути покладені в основу класифікації ознак обличчя людини при конструкції систем, за допомогою яких моделюється зовнішній вигляд людини [2, с. 30-32].
На думку І.М. Лузгіна, реконструкція при розслідуванні має двозначне тлумачення: деякі види реконструкції, наприклад реконструкція обстановки при слідчому експерименті та огляді є одним з тактичних прийомів розслідування, а інші види реконструкції можуть мати самостійне значення (реконструкція обличчя за черепом, реконструкція з використанням фотометодів, реконструкція окремих предметів). Самостійний характер даної реконструкції пояснюється: а) методикою її проведення, що має наукове обґрунтування поза криміналістичною тактикою; б) автономією матеріальних об’єктів, які отримані в результаті реконструкції, оскільки їх можна використовувати для декількох слідчих дій (допит, пред’явлення для впізнання, огляд) і оперативно-розшукових заходів [3, 28].
Деякі види реконструкції, наприклад створення обвинуваченим певних предметів, які в подальшому мають використовуватися в процесі слідчих експериментів, оформляються у відповідності до правил, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом (запрошення понятих, складення протоколу тощо).
Література:
1. Протасевич А.А., Степаненко Д.А., Шиканов В.И. Моделирование в реконструкции расследуемого события. - Иркутск: Иркут. ГУ, 1997. - 197 с.
2. Шиканов В.И. Идентификация трупа человека по его черепу при расследовании убивств. - Иркутск: Иркут. ГУ, 1973. - 104 с.
3. Лузгин И.М. Расследование как процес познания. Автореф. дис. …док. юрид. наук. - М., 1968. - 33 с.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
