1. Затримання особи з речовими доказами по справах про злочинну діяльність у сфері обігу наркотичних засобів є найбільше ефективним, тому що, в порівнянні із слідчим оглядом, особистим обшуком, обшуком у помешканні, дає можливість одержати речові докази злочинної діяльності підозрюваного.
2. По справах, пов’язаних з наркотиками, затримання підозрюваних, як правило, проводиться співробітниками міліції, які одержали повідомлення про вчинення злочину. Специфіка кримінально караних діянь даної категорії така, що саме затримання на гарячому дозволяє в більшості випадків виявити речові докази, що обвинувачують злочинця, і визначити подальший хід розслідування.
3. Вибір моменту обумовлений необхідністю затримання на гарячому під час перевезення, укладання угоди, кустарному виготовленні опію або гашишу, коли точно відомо, що в даний момент наркотики знаходяться у певної особи. Вирішення питання про черговість затримання залежить від того, які докази можуть бути отримані в результаті затримання того або іншого учасника групи. Як правило, спочатку затримуються ті підозрювані, стосовно яких є підстави побоюватися, що вони можуть сховатися, а також ті, від яких можна одержати більш цінні відомості. З цією метою важливо визначити ступінь участі і роль кожного учасника, їх психологію, а також сформовані в злочинній групі взаємини. Це дозволить виділити особу, від якої можна одержати правдиві показання.
4. Місце затримання визначається способами вчинення і маскування злочину. Ним можуть бути: транспорт (під час перевезення наркотику); квартира (в момент укладання угоди купівлі-продажу, виготовлення опію-сирцю, гашишу, вживання наркотиків, а також їх збереження); вулиця (при транспортуванні наркотику); плантація або ділянка з нелегальним посівом наркоємних рослини (у період посіву, обробки або збирання врожаю); фармацевтичні підприємства (під час виносу викраденого наркотику); аптека або лікувальний заклад (при спробі отримати наркотичний засіб по підробленому рецепту або при крадіжці).
5. Затримання злочинця, який користується для перевезення наркотиків особистим транспортом, поєднано із значними труднощами. На вимогу зупинитися винний нерідко продовжує шлях, виграючи час, щоб звільнитися від вантажу, або робить спробу сховатися, свідомо йдучи на будь-які порушення правил дорожнього руху. При такому варіанті виникає необхідність організації погоні в поєднанні з обов’язковою фіксацією дій пасажирів автомашини, інакше, навіть наздогнавши злочинців, у момент затримання можна не знайти обвинувачуючих доказів.
6. При затримання підозрюваних рекомендується: а) прагнути затримати особу на гарячому: збувальника — в момент купівлі-продажу, відправника — в момент оформлення поштової або багажної документації, утримувача кубла — в момент споживання наркотиків відвідувачами, виготовлювача — в момент виготовлення, перевізника — в момент здачі багажу або одержання його в камері схову, розкрадача — в момент виносу викраденого; б) виключити можливість непомітного викидання наркотику затриманим; в) зафіксувати місце розташування наркотику в затриманого; г) оглянути навколишню територію (канави, сміттєві урни, криниці, люки й ін.), де затриманий міг непомітно викинути наркотик, документи, записки й інші предмети; д) використовувати чинник раптовості, час і місце затримання вибирати з врахуванням наявних даних про злочинну групу, її зв’язках, розподілу обов’язків між її членами, місця перебування наркотиків; е) факт затримання підозрюваного зберігати в таємниці від його співучасників.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter