По справах про крадіжки вогнепальної зброї, залежно від особливостей злочину, призначаються різноманітні експертизи. До них у першу чергу варто віднести такі: криміналістичне дослідження вогнепальної зброї, боєприпасів і слідів їх застосування; трасологічна експертиза; криміналістична експертиза металів, сплавів і виробів з них; технологічна експертиза; експертиза відновлення знищених маркувальних позначень; почеркознавча експертиза й техніко-криміналістичне дослідження документів; судово-медична експертиза. На вирішення судово-балістичної експертизи можуть бути поставлені завдання ідентифікаційного характеру по визначенню видової, групової приналежності об’єктів дослідження, індивідуально-конкретної тотожності й цілого за частиною, а також діагностичного характеру — встановлення стану об’єктів (зброї, боєприпасів) і обставин їх використання. При вирішенні питань видової, групової приналежності ставляться в першу чергу питання про відношення предмета до вогнепальної зброї. Під час встановлення індивідуально-конкретної тотожності можуть вирішуватися такі питання: чи не стріляні кулі (гільзи), виявлені на місці події, з конкретного екземпляра зброї; чи не з одного і того ж екземпляра зброї відстріляні надані кулі (гільзи); чи не споряджався патрон, виявлений на місці події, з використанням інструмента, вилученого в підозрюваного й ін. Діагностичне дослідження дозволяє відповісти на такі питання, як: чи справна зброя (заводського виготовлення) або боєприпаси й чи придатні до стрільби; чи проводився постріл з даної зброї після останнього чищення й ін. На сучасному етапі розвитку судово-балістичної експертизи стало можливим вирішення питання про давнину пострілу, хоча й відносно обмеженого кола об’єктів і в обмежених часових інтервалах. Можливості експертизи при вирішенні питання про послідовність заподіяння вогнепальних ушкоджень у даний час обмежені: експерт-баліст може диференціювати лише перший від наступних пострілів. Порівняно новими є питання про носіння зброї в кишенях одягу й про відкладення продуктів пострілу на руках осіб, які стріляли. Вирішення таких питань, хоча й не в кожному випадку, стало можливим з моменту озброєння експертів таким високочутливими методом, як атомно-абсорбційний аналіз. У випадку крадіжки вогнепальної зброї, злочинці часто видаляють на ній маркувальні позначення. Основне питання у зв’язку із цим формулюється так: який номер, серія й рік випуску були на поданій на експертизу зброї. Для відновлення знищених маркувальних позначень на металах і сплавах у даний час використовують низку фізичних та хімічних методів. Ці методи засновані на тому, що фізико-хімічні властивості металів у місці розташування маркувального позначення відрізняються від властивостей цих же матеріалів на прилягаючих до них ділянках. Із цієї причини розчинність металів у місці маркувальної позначки й поруч із нею буває різною. Розчинення металу на відповідній ділянці призводить до контрастних розходжень у кольорі поверхневого шару окислів, завдяки чому виникає можливість візуального визначення конфігурації знищеного маркувального позначення.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
