1. За загальним правилом затримання запідозреного у незаконному обігу вогнепальної зброї доцільно проводити на місці злочину (місці збуту, придбанні зброї, під час нападу з метою її заволодіння) і з речовими доказами. У разі планованого затримання групи осіб, доцільною є розробка і реалізація тактичної операції «Затримання особи з речовими доказами». Момент реалізації цієї тактичної операції залежить від різних обставин: можливості й доцільності затримання всіх членів злочинної групи в одному місці або затримання їх порізно; ступеня поінформованості про злочинне угруповання та його злочинну діяльність (про час вчинення злочину, місце злочину, склад злочинної групи, її оснащеність й ін.). Одночасне затримання злочинців в ході реалізації тактичної операції більш сприятливе з погляду уникнення можливості зникнути окремим учасникам групи, чинити у тій або іншій формі протидію розслідуванню, однак вимагає для цього більшу кількість задіяних працівників органів внутрішніх справ, технічних засобів і ін. 2. Залежно від повноти інформації про планований напад з метою заволодіння вогнепальною зброєю можуть бути прийняті ті або інші тактичні рішення про час затримання, а у випадку, якщо відомо час, але не відомий об’єкт, на який планується напад з метою заволодіння вогнепальною зброєю, затримання проводиться за місцем перебування злочинної групи незадовго до наміченого часу; якщо відомі об’єкт нападу й час його здійснення, але немає можливості провести одночасне затримання окремих членів злочинної групи без ризику злякати інших, то доцільно проводити затримання в момент вчинення злочину, улаштувавши засідку на об’єкті нападу. Може виникнути необхідність у затриманні злочинців і на шляху до об’єкта нападу, якщо чисельний склад злочинної групи, її озброєність, намір, свідчать про можливі тяжкі наслідки, а об’єкт нападу й точний час не встановлені. 3. Вибір тактики затримання залежить від місця його проведення. Якщо таким місцем є квартира одного зі злочинців, то в ході підготовки до затримання необхідно: вивчити місце затримання, особу затримуваних; виробити прийоми проникнення до квартири; визначити необхідну кількість працівників міліції для участі в операції по затриманню й провести їх інструктаж з розподілом функцій для кожного з них; підготувати засоби фіксації (фото-, відеоапаратуру), а також детектори виявлення зброї і т.ін. 4. Тактика допиту підозрюваного у незаконному обігу вогнепальної зброї залежить від часу, що пройшов після злочину, ролі затриманого у вчиненому злочині, наявності доказів про причетність допитуваного до злочину, зайнятої ним позиції й ін. До допиту необхідно ретельно готуватися, для цього необхідно: а) вивчити особу затриманого; б) вивчити матеріали кримінальної справи, одержати додаткову інформацію від оперативних працівників; в) вибрати способи встановлення психологічного контакту з підозрюваним; г) визначити місце й час допиту; скласти план допиту, у якому передбачити: наявність орієнтуючої та доказової інформації; обставини, які підлягають з’ясуванню на допиті; послідовність питань; тактичні прийоми, які будуть застосовуватися; тактичні комбінації у випадку дачі підозрюваним неправдивих показань або відмови від їх дачі. 5. Коли є відомості про те, що на допиті може виникнути конфліктна ситуація, при якій підозрюваний буде давати неправдиві показання, не визнавати свою причетність до злочину та угруповання, необхідно запланувати реалізацію тактичних прийомів, таких, наприклад, як: допущення легенди й деталізація показань; непрямий допит; створення перебільшеного уявлення про поінформованість слідчого щодо ролі допитуваного й наявності доказів у справі; пред’явлення доказів; зміна темпу допиту; використання протиріч у показаннях інших учасників, постановка несподіваних запитань.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter