Виходячи з вимоги кримінально-процесуального закону до переліку обставин, які підлягають доказуванню, а також інформації, необхідної психіатрам для проведення експертизи психічного стану неповнолітнього який вчинив грабіж або розбій, у найближчого оточення підлітка (батьків, опікунів, сусідів, однокласників та ін.) слідчому доцільно з’ясовувати такі дані:
1. Інформацію про розвиток підлітка з перших днів життя. Токсикози й інші шкідливості під час вагітності, важкі пологи, асфіксія під час пологів, серйозні захворювання в перші роки життя, особливо нейроінфекція й нейротоксикация, пропасні захворювання з потьмаренням свідомості або судорогами, які як правило, насторожують щодо можливого органічного розладу особистості. Вік, коли дитина почала ходити, вимовляти перші слова, коли з’явилася фразова мова, може вказати на затримання розвитку. Нічні страхи, заїкуватість, дратівливість, занепокоєння, примхливість можуть бути проявами дитячої невропатії.
Доцільно довідатися враження батьків про перші роки життя неповнолітнього, його темперамент, характер, манеру поведінки, — чи був він спокійним або метушливим, боязким і соромливим або жвавим і розпачливим, товариським або тримався осторонь від дітей і взагалі, чим дитина відрізнялася від однолітків. Якщо відвідував дитячі установи, то чи легко там освоювався.
Певну обережність повинні викликати повідомлення батьків про надзвичайно ранній розвиток дитини (навчився читати в 3-4 роки, вражав математичними здібностями). Як правило, це свідчить не про формування видатних здібностей, а про раннє становлення окремих типів акцентуацій характеру або про надмірне стимулювання розвитку цих здібностей самими батьками на шкоду гармонічному розвитку психіки підлітка в цілому.
2. Про шкільні роки необхідно довідатися таке: чи легко дитина адаптувалася до нових умов, чи охоче ходила до школи, як навчалася, як сходилася з товаришами, чи доводилося міняти клас і школу, чи не виникали труднощі при їх зміні, чи доводилося бувати в літніх таборах, як там освоювалася, як відбувся перехід від початкових класів з одним учителем до предметної системи навчання. Якщо неповнолітній вже закінчив 9 класів, то важливо з’ясувати, як було ухвалене рішення про подальше навчання — самим підлітком, під впливом батьків, чи під чиїмсь впливом з боку.
3. Крім цього необхідні відомості про те, як будувалися взаємини з навколишніми, як їх можна охарактеризувати, чи багато в неповнолітнього друзів, чи приймався він колективом, чи були конфлікти, складності, із чим все це було пов’язано й т.ін.
4. Необхідно з’ясувати також, якими були порушення поведінки, коли вони з’явилися, чим, на думку допитуваних, вони були викликані, а також реакцію оточуючих, у тому числі батьків на них, чи перебував неповнолітній на обліку в шкільного психолога, у підрозділі по справах неповнолітніх, чи піддавалася його поведінка корекції й т.ін., чи схильний підліток до вживання алкоголю, наркотиків, чи є в нього розлади сексуального потягу.
5. Якщо раніше надходила інформація про психічне захворювання неповнолітнього необхідна детальна розповідь про всі його прояви й розвиток.
Перед допитом осіб з найближчого оточення необхідно скласти план допиту, спрогнозувати можливу реакцію на запитання, які задаються, щоб постаратися максимально виключити можливість надання неправдивої інформації або її приховання. Усі отримані в ході таких допитів відомості, так само як і всі інші, повинні бути перевірені шляхом зіставлення з іншими доказами в справі, одержанням нових доказів, встановленням безпосереднього джерела інформації й оцінені на предмет їх допустимості, відносності, вірогідності й достатності.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
