1. Під час розкриття й розслідування серійних сексуальних убивств доводиться виконувати нестандартні завдання застосовуючи різноманітні пошукові методи. Традиційні методи збору криміналістично значимої інформації, й поширені схеми розшуку злочинця, як показує практика, не завжди спрацьовують, якщо у вчиненому вбивстві простежуються ознаки серійності.
Серед нетрадиційних методів розкриття та розслідування серійних сексуальних убивств виділяють складання криміналістико-психологічних портретів. Практика використання таких портретів при розкритті серійних убивств показує, що ефективність використання портрета в розшуку винного, прямо пропорційна повноті оперативно-слідчої розробленості конкретної кримінальної події. У зв’язку з цим обов’язковим елементом початкового етапу розслідування серійного сексуального вбивства повинне бути занесення результатів огляду місця події й висновків експертів до інформаційної бази даних.
На цьому етапі завдання полягає у тому, щоб шляхом ретельного й кваліфікованого аналізу вихідних даних звузити коло осіб, серед яких варто шукати злочинця. Виникаючі труднощі пов’язані найчастіше з невмінням виділяти ті ознаки, на підставі яких можна робити свої висновки щодо передбачуваного злочинця.
2. Розслідування сексуальних убивств з ознаками серійності, як правило займає багато часу, вимагає залучення великої кількості особового складу органів внутрішніх справ. На місці злочину найчастіше не виявляється нічого, що могло б вказати на особу злочинця. Як правило злочинець вчиняє вбивство самостійно, жертва йому незнайома, вони не мають між собою попереднього зв’язку в традиційному криміналістичному та оперативно-розшуковому розумінні. Тому уявляється перспективною й доцільною розробка спеціальних методик пошуку серійних убивць.
Через те, що звичні прийоми ідентифікації такого злочинця малоефективні, доцільно здійснювати пошук подібного роду ознак, які мають практичне пошукове значення. Сформувати такі ознаки можливо, використовуючи метод побудови криміналістико-психологічного портрета (профілю) передбачуваного злочинця.
Сутність методу побудови такого портрета полягає в описі своєрідності особи передбачуваного злочинця на основі його діяльності, яка у випадку вчинення вбивства, оцінюється через ознаки події злочину (елементи його криміналістичної характеристики). Емпіричним шляхом встановлено, що поведінка злочинця підлягає не стільки меті вчинення сексуального вбивства, скільки алгоритму, тому, як це повинне бути зроблене і які емоції повинен при цьому пережити злочинець. При цьому умови й ефект більш важливі, ніж сама жертва, чи факт позбавлення життя й (або) вчинення статевого акту. Саме це пояснює, чому «процедура» кримінального акту для злочинця принципова, своєрідна й не може бути довільно змінена. При цьому відсутність одного з обов’язкових елементів «сценарію» вчинення злочину робить марним весь процес здійснення злочину. Науковцями та практиками відзначено численні факти того, що якщо сценарій кримінальної події порушувався, то злочинець або переривав свої наміри, або, незважаючи на вчинений злочин, знову шукав жертву (Лаговський А.Ю., Басенко М.С., 1999 р.).
На основі цієї значної кількості інформації можлива розробка криміналістико-психологічного портрета передбачуваного злочинця за конкретним діянням. У портреті описуються й оцінюються такі характеристики особи: вік, сімейний статус, освітній рівень, рід занять, факт притягнення до кримінальної відповідальності, перебування на диспансерному обліку і т.ін. Висуваються гіпотези про звички, маршрути злочинця, місця його проживання й роботи, місця вибору й тип потерпілих, про місце й час вчинення наступного епізоду в серії злочинів. Перераховані вище ознаки називаються пошуковими й з успіхом можуть бути використані при плануванні й проведенні оперативно-розшукових заходів і слідчих дій (Тєлєжнікова В.Н., Бєгунова Л.А., 2002 р.).
3. Встановлено, що практично всі серійні сексуальні вбивці «принципові» до того самого набору позицій (ознак). У свою чергу для кожного зі злочинців характерний свій індивідуальний ритуал здійснення кримінальних дій, що характеризується певною стабільністю.
Враховуючи це, доцільно розробляти специфічні ознаки серійного убивці, які дозволяють визначати «почерк» злочинця, тобто особливості вчинення ним кримінальних дій. Такими ознаками можуть бути: вступ у попередній контакт із жертвою, ступінь її оголення, переміщення, використання допоміжних засобів, вимоги до місця злочину (освітленість, віддаленість, час доби, відкритість та ін.).
Отже, в якості ідентифікаційної ознаки для сексуального вбивці можна використовувати дані, одержувані за допомогою методу побудови криміналістико-психологічного портрета передбачуваного злочинця. На основі такого портрета злочинця можна сформувати інформаційну базу, яка б містила в собі відомості про осіб, схильних до вчинення сексуальних убивств або серійних статевих злочинів. Створення такої бази є виправданим, оскільки для даної категорії злочинців характерний високий відсоток спеціального рецидиву. Встановлено, що переважна більшість таких осіб, ще до вчинення перших нападів для задоволення сексуального потягу, перебували на обліку в органах внутрішніх справ, охорони здоров’я й низки інших організацій. Тому реєстрації можуть бути піддані не тільки ті, хто вже вчинив аналогічні дії, але й особи потенційно небезпечні щодо цього. Тому доцільно піддати спеціальному оперативному обліку значний відсоток осіб, схильних до вчинення злочинів із сексуальних мотивів.
На думку окремих науковців можливість досить повної реєстрації підтверджується даними про те, що коло осіб реально потенційно небезпечних у плані вчинення сексуальних злочинів дуже вузьке і приблизно становить 6% чоловічого населення. Отже, створення комп’ютерної бази, яка містить відомості про осіб найбільш ймовірно причетних до вчинення нападів з метою сексуального вбивства уявляється можливим і доцільним (Лаговський А.Ю., Басенко М.С., 1999 р.).
4. Результати вивчення справ про серійні вбивства і зґвалтуванням, досвід розробки криміналістико-психологічного портрета дозволили науковцям виділити й систематизувати одинадцять груп ознак, характерних для серійних сексуальних злочинів, за якими варто проводити збір криміналістично значимої інформації, щоб зробити ймовірне припущення про особу злочинця й тим самим звузити коло його пошуку. За цими ж напрямами варто проводити збір криміналістично значимої інформації. До них відносять: особливості злочинних дій загального характеру; поведінка злочинця, яка передувала злочину; особливості місця, часу й обстановки вчинення злочину; характеристики жертв злочину; способи вчинення злочину, знаряддя й інші застосовувані при цьому засоби; відмітні ознаки нанесених ушкоджень; дії злочинця, пов’язані із задоволенням сексуального потяга; інші особливості поведінки на місці злочину; характеристика викрадених предметів і речей; заходи щодо приховання слідів і трупа; періодичність вчинення злочинів.
5. Кримінальні справи про серійні вбивствах є досить об’ємними та багатотомними. У зв’язку із цим збір інформації для складання криміналістико-психологічного портрета розшукуваного злочинця необхідно вести за певною схемою. Для цього вже розроблені спеціальні анкетні форми (алгоритми), які дозволяють систематизувати інформацію, що збирається по кожному окремому епізоду серії або стосовно особи злочинця. Таку інформацію із заповнених анкет доцільно заносити до спеціально створеної бази даних (інформаційно-пошукової системи). Зібрати й увести до такої бази необхідно максимально можливу інформацію про подію, яка відбулася. Для цього в програмі доцільно деталізувати подію злочину, основні елементи його криміналістичної характеристики, особливості жертв, поведінки злочинця й способи вчинення злочину.
Через специфіку серійних сексуальних убивств особливу увагу при збиранні інформації варто приділити ретельному аналізу просторових (географічних) характеристик кожного епізоду, й окремо всіх, включених до єдиної серії. Для чого необхідне використання докладних карт регіону, схем огляду місць подій.
6. Особлива увага при створенні інформаційно-пошукової бази даних повинна приділятися аналізу одиничних випадків убивств або зґвалтувань, прогнозу їх можливого серійного характеру, необхідності враховувати й збирати по них інформацію до офіційного об’єднання справ у серію, ураховувати й збирати інформацію про спроби зґвалтувань або вбивств (які мають ознаки серійності), щодо осіб, які пропали при підозрілих обставинах, невпізнаних трупах (Тєлєжнікова В.Н., Бєгунова Л.А., 2002 р.).
7. Важливим прийомом збору криміналістично значимої інформації для розробки криміналістико-психологічного портрета є збір інформації з позицій психологічного аналізу матеріалів кримінальних справ, які зберігаються в архівах. Метою цієї роботи є насамперед формування вихідної бази даних по тяжких злочинах проти особи в конкретному регіоні. Результати дають можливість використовувати матеріали розкритих кримінальних справ при розслідуванні знову вчинених вбивств і зґвалтувань, за якими особа злочинця не встановлена (Тєлєжнікова В.Н., Бєгунова Л.А., 2002 р.).
Впровадження вищеописаних інформаційно-пошукових баз даних у практику органів внутрішніх справ України буде сприяти підвищенню ефективності розкриття серійних убивств і інших тяжких злочинів проти особи, особливо в умовах мегаполісів та значних за територією регіонів.