1. Створенням моделі працівника експертної служби, займає одне з важливих місць в організації діяльності органів внутрішніх справ.
2. Сучасний розвиток науки і техніки незмінно підвищує роль людей, які вміють використовувати наукові знання на практиці. Ефективність протидії злочинності багато в чому залежить і від якості підготовки фахівців, тому підвищення професійного рівня працівників експертної служби є комплексною проблемою, яка вирішується на стику досягнень різних наук (філософії, педагогіки, судової психології, криміналістики, судової експертології та ін.).
На нашу думку, потребою часу в Україні є створення такої програми відбору, підготовки й виховання кадрів експертної служби органів внутрішніх справ, яка дозволить підвищити рівень їх професіоналізму. Необхідним є створення універсальної моделі формування працівника експертної служби, яка повинна ґрунтуватися на певних методологічних і теоретичних передумовах. Її розробка дозволить знайти шляхи практичного вирішення проблеми поглиблення спеціальної підготовки й зростання професійної майстерності працівників експертної служби.
3. Загальновідомо, що сутність моделювання полягає в розумовому або матеріальному конструюванні моделей, імітації певних процесів або явищ для того, щоб отримані при цьому знання були основою для висновків про інший досліджуваний предмет або явище. Моделювання містить у собі низку елементів : створення моделі досліджуваного об’єкта (явища); здійснення зі створеною моделлю науково-практичних і логічних дій; формування певних знань про досліджуваний об’єкт або явище, отриманих у результаті вивчення й осмислення моделі; поширення отриманих знань на сам об’єкт (явище) пізнання.
4. Розробка процесу модельного дослідження експертної діяльності можлива шляхом створення моделі працівника експертної служби, що повинен проходити низку послідовних етапів.
Перший етап — включає визначення й постановку мети та завдань, досягнення яких можливо за допомогою створення й вивчення моделі працівника експертної служби. Створення такої моделі за своїми завданнями є прикладним дослідженням, оскільки обумовлено заздалегідь поставленою метою й орієнтовано на застосування отриманих результатів у практичній діяльності правоохоронних органів.
Другий етап — розглянувши наукові передумови й сформулювавши мету й завдання створення моделі працівника експертної служби, необхідно розширити наявні знання про досліджуваний об’єкт, у ході чого варто визначити параметри експертної діяльності для вивчення її функціонування й перспектив можливого розвитку. З цією метою необхідно пов’язати в єдину систему всю вихідну інформацію про об’єкт дослідження й фактори, які впливають на нього, а також розробити методику вивчення цих параметрів. Отриману інформацію варто оцінити й здійснити з нею гносеологічні й емпіричні дослідження. Об’єктивність і обґрунтованість подібного вивчення буде тим вища, чим деталізованіше будуть розглянуті всі сторони й властивості експертної діяльності, самого об’єкта дослідження.
Третій етап — побудова на основі сукупності параметрів експертної діяльності структури моделі працівника експертної служби, а потім одержання й систематизація з її допомогою інформації про цю діяльність.
Четвертий етап — віднесення отриманої й систематизованої інформації до об’єкта, який моделюється, тобто екстраполяція вивчених сторін і властивостей моделі працівника експертної служби на комплексну систему відбору, підготовки й виховання кадрів експертної служби.
|