ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА ШТРАФ ЯК ВИДИ АДМІНІСТРАТИВНИХ СТЯГНЕНЬ ТА ЗАСОБИ ВИХОВАННЯ ПОВАГИ ДО ЗАКОНУ
23.05.2007 09:41
Автор: Дупай Ярина Миколаївна, студентка юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету
[Административное право. Таможенное и налоговое право]
Адміністративне стягнення є одним із засобів адміністративного примусу щодо суб’єкта адміністративного проступку спрямованого на захист правопорядку.
Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) суб’єктом адміністративного проступку можуть бути лише фізичні особи,яким на момент вчинення адміністративного правопорушення виповнилось 16 років.
Законодавець за вчинення адміністративних правопорушень передбачив ряд адміністративних стягнень ,серед яких чільне місце відводиться попередженню та штрафу.
Питання ролі адміністративних стягнень як засобу виховання поваги до закону розкриті в наукових публікаціях А.Агапова, С.Ващенка, З.Гладуна, Т.Коломійця, В.Поліщука та інших.[1;2;3;] .Сьогодні вчені-практики активно досліджують проблему ефективності застосування адміністративних стягнень в тому числі попередження та штрафу.
Кожне із зазначених стягнень є покаранням, призначеним за вчинені ті чи інші проступки.Правова природа та механізм застосування кожного з них має свої особливості.Суть цих особливостей зводиться до забезпечення ефективності адміністративного стягнення вчиненому суб’єктом проступку.
Зміст попередження як заходу адміністративного стягнення полягає в офіційному,від імені держави, осуді протиправного діяння органом адміністративної юрисдикції й у попередженні правопорушника про неприпустимість певних дій в подальшому.
Відповідно до статті 26 КУпАП попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі або іншим установленим способом.Попередження ,як і будь-яке інше стягнення, потребує юридичного оформлення у вигляді винесення письмової постанови. Щодо фіксації попередження в іншій установленій законом формі, то прикладом може слугувати “талон”, що додається до посвідчення водія у якому фіксуються порушення правил дорожнього руху.
Одним із найбільш поширених видів адмністративних стягнень , які застосовуються органами внутрішніх справ, є штраф.Він накладається у грошовій формі на громадян та посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках та розмірі,визначених КУпАП.
Дослідження показують ,що стосовно накладання штрафу законодавством не встановлено єдиного порядку виконання постанови адміністративного стягнення.Кодексом про адміністративні правопорушення було передбачено три способи виконання штрафних санкцій: стягнення штрафу на місці вчинення правопорушення; сплата його порушником добровільно; примусове стягнення штрафу. Крім цього законодавець надав правопорушнику можливість сплатити накладений на нього штраф, не пізніше 15 днів з дня вручення порушнику постанови про накладання штрафу. Якщо ж постанова про накладання штрафу була оскаржена або ж по ній був внесений протест прокурора, то в таких випадках 15-денний термін сплати штрафу відлічується з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У випадку несплати у 15-денний термін штрафу законодавець передбачив примусовий порядок його стягнення.
Торкаючись питання ефективності застосування штрафу на місці вчинення правопорушення, деякі автори вважали ,що він може мати набагато більший виховний вплив на порушника,ніж накладання штрафу та подальше його стягнення через визначений проміжок часу. Проте, Верховна Рада України з метою подальшої демократизації та забезпечення конституційних прав громадян внесла зміни до КУпАП щодо позбавлення працівників ДАІ права стягнення штрафу на місці порушення правил дорожнього руху . Сьогодні питання накладання штрафу за адміністративне правопорушення віднесено до компетенції судових органів, що значно ускладнює процедуру не тільки накладання штрафу, але й виконання постанови суду, знижуючи при цьому їх ефективність.
Досліджуючи питання ефективності адміністративних стягнень , в тому числі попереджень та штрафів,юристи-вчені звертають увагу на необхідну присутність в законодавчому полі таких чинників [2]:
- наявність досконалого адміністративного законодавства;
- інформованість суб’ктів правовідносин про чинні адміністративно-правові заборони та штрафні санкції за їх порушення;
- невідворотність адміністративно-штрафної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень;
- оперативність провадження в справах про застосування адміністративних штрафів;
- послідовність та гнучкість штрафної практики ;
- авторитет органів адміністративно-штрафної юрисдикції.
Впровадження цих чинників в дієву практику, на думку фахівців, підвищить рівень правосвідомості населення та забезпечить виховання поваги до закону.
Література
1. Гладун З.С. Адміністративне право України:Опорні конспекти лекцій.- Тернопіль,2002-225с.
2. Коломоєць Т.Щодо ефективності адміністративних штрафів.// Право України, 2001.№2. с.7-10
3. Ващенко С.В., Поліщук В.Г. Провадження по виконанню постанов про накладання адміністративних стягнень.Навч. посібн. / За ред. В.П. Пєткова.- Запоріжжя,2000.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter