В наш час важко уявити життя людини без використання комп’ютерних технологій, які глибоко вкоренилися в побут сучасного суспільства. Для абсолютної більшості молоді використання потужних смартфонів, планшетів, ноутбуків стало звичним, а інколи конче необхідним явищем. Широкі можливості, які надають ці портативні потужні пристрої можуть задовольнити більшість потреб, які виникають у сучасних індивідів. Але розвиток і прогрес, який несе нові блага та можливості, на жаль, тісно пов'язаний і з негативними явищами які виникають на його основі. Так, стрімкий розвиток цифрових технологій значно полегшив існування людини але водночас він приховує у собі серйозні загрози, як для окремого індивіда, так і для суспільства в цілому. Виникає небезпека несанкціонованого втручання в приватне життя громадян, шахрайства, розповсюдження вірусів, протизаконної інформації та цілої низки інших, пов’язаних між собою проблем.
Тому гостро постає проблема вивчення кіберзлочинності та способів боротьби з нею. Цьому важливому питанню приділили свою увагу такі вчені як: Батурин Ю.М., Біленчук П.Д., Прохоренко В.., Макаров А.С., Мельник С.В., Тихомиров О.О., Юрасов А.В., Європіна І.В. та ін.
До кіберзлочинів варто відносити злочини, для скоєння яких застосовується комп’ютер та використовується Інтернет. Розповсюдження комп’ютерних вірусів, шахрайство з пластиковими платіжними картками, крадіжки коштів з банківських рахунків, викрадення комп’ютерної інформації - це далеко не повний перелік подібних злочинів. Найчастіше в Україні за допомогою комп’ютера та Інтернету вчиняються такі традиційні злочини, що передбачені Кримінальним кодексом України як: шахрайство (ст. 190); незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення (ст. 200); ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)(ст. 212); незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю (ст. 231).
Правоохоронна практика свідчить про необхідність забезпечити активну участь України у всіх міжнародних організаціях, що здійснюють діяльність у галузі боротьби з організованими транснаціональними злочинними угрупованнями; створення системи збору та аналізу даних про джерела загроз інформаційній безпеці України, а також про наслідки їх здійснення; розробку нормативних правових актів, що визначають організацію слідства і процедуру судового розгляду за фактами протиправних дій у сфері комп’ютерної інформації, а також порядок ліквідації наслідків цих протиправних дій. Крім цього, потрібно знайти кошти на поліпшення матеріальної бази правоохоронних структур, які займаються протидією кіберзлочинності.
Література:
1. Прохоренко В.П. Кіберзлочинність для України стає актуальним поняттям – НБУ. - //Економічна правда від 26 лютого, 2013 року.
2. Кіберзлочинність можна зупинити тільки разом.-// Україна:бізнес-ревю №5-6 від 11.02.2013.
3.Супруненко А.М., Гожий М.С. Кіберзлочинність як особливий вид протиправної діяльності Матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференція на тему: «Боротьба з Інтернет-злочинністю» 12-13 червня 2013р. м.Донецьк - 2013р.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
