Одним із кримінальних процесуальних інститутів, що потребує переосмислення та удосконалення, уважається інститут понятих. У слідчій практиці відомі ускладнення через невизначеність статусу понятого як учасника кримінального провадження (про нього лише згадано у п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК України) та проблеми запрошення понятих для участі у проведенні слідчих (розшукових) дій, що в умовах зростання навантаження на слідчих, працівників оперативних та інших підрозділів ОВС нерідко стає передумовами порушень ними процесуальної форми (а іноді й службових зловживань), що зрештою можуть призвести до небажаних процесуальних наслідків як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду.
Різні аспекти, пов’язані з темою дослідження, неодноразово розглядали у своїх працях вчені в галузі кримінального процесу та криміналістики, зокрема: Ю. П. Аленін, В. П. Бахін, Р. С. Бєлкін, Т. В. Варфоломеєва, Г. П. Власова, А. Я. Дубинський, В. І. Галаган, В. Г. Гончаренко, Ю. М. Грошевий, В. С. Зеленецький, А. В. Іщенко, Н. С. Карпов, В. О. Коновалова, Л. М. Лобойко, Є. Д. Лук’янчиков, В. Т. Маляренко.
Метою дослідження є розв’язання низки теоретичних проблем реалізації інституту понятих у кримінальному провадженні України.
Учасники кримінальної процесуальної діяльності різняться за своїм процесуальним становищем, роллю в процесі, виконують різні кримінально-процесуальні функції й завдання, переслідують різну мету, вступають між собою у різні правовідносини. Це створює передумови для їх класифікації – в наукових, педагогічних і правотворчих цілях. [1, с.147]
У нормах чинного КПК України про понятих згадується у статті, яка визначає вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій (ч. 7 ст. 223). Зазначається, що слідчий, прокурор зобов’язаний запросити не менше двох незаінтересо¬ваних осіб (понятих) для пред’явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов’язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи [2]. Винятками вважаються випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне. Водночас законодавець зазначає, що обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюється з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.
Цією ж нормою визначається коло осіб, які не можуть бути понятими, зокрема: потерпілий; родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого; працівники правоохоронних органів; особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження. Передбачається також можливість допиту понятих під час судового розгляду як свідків проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.
Таким чином, за КПК України понятий визнається учасником кримінального провадження (п. 25 ч. 1 ст. 3). Разом із тим процесуальний статус такого учасника кримінального процесу (його права, обов’язки та повноваження) закон не закріплює. Не згадується про це й у параграфі п’ятому – «Інші учасники кримінального провадження» глави третьої «Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження», що, на нашу думку, унеможливлює ефективне існування цього кримінального процесуального інституту.
Для більш глибокого осмислення правової природи інституту понятих як одного з кримінальних процесуальних інститутів, необхідно розкрити процесуальний статус понятого як учасника провадження у сучасному кримінальному процесі. Перш ніж дослідити процесуальний статус понятого, на наш погляд, необхідно визначити статус як загальну правову категорію.
Також одним із основних моментів є наявність повноліття особи, яка запрошується працівниками правоохоронних органів для участі у слідчих (розшукових) діях понятими, повинна бути обов’язковою вимогою та прямо визначатися нормами чинного КПК України.
Виходячи з ролі, функцій та обов’язків, які виконує понятий, беручи участь у кримінальному провадженні (засвідчення факту проведення слідчої (розшукової) дії, а також змісту, ходу та результатів), до правового статусу понятого, на нашу думку, слід віднести і здатність реалізації ним прав та обов’язків. Сюди треба віднести такі чинники як знання мови, якою ведеться слідча (розшукова) дія, характеристику фізичного стану понятого (вік, гострота слуху, зору), а також певні професійні навички. Наявність таких якостей у понятого визначає ефективність його участі у проведенні окремих слідчих (розшукових) дій, зокрема у розслідуванні кримінальних правопорушення. [3, с.234]
Якщо ж розмірковувати про місце понятих у об’єктивності проведення слідчих (розшукових) дій та гарантіях законності їх проведення, цілком зрозуміло, що такий учасник провадження передусім повинен мати достатній рівень знань з певної галузі, щоб повною мірою усвідомлювати, добре розуміти та правильно сприймати хід та результати тих процесуальних дій, під час проведення яких він присутній.
Отже, з останніх науково-практичних коментарів КПК України (за загальною редакцією В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова) роз’яснили, що понятим є незаінтересована у результатах кримінального провадження особа, запрошена слідчим чи прокурором для посвідчення факту провадження слідчої дії, її ходу та результатів. Відзначається, що метою участі понятих у проведені слідчих (розшукових) дій є посвідчення факту провадження такої дії, її ходу та результатів. Роз’яснено, що понятий має право брати участь у слідчій (розшуковій) дії і робити з приводу її проведення заяви та зауваження, що підлягають занесенню до протоколу; знайомитися з протоколом слідчої (розшукової) дії, у проведенні якої він брав участь.
Джерела:
1. Галаган В. І. Встановлення процесуального статусу окремих осіб, які беруть участь у досудовому провадженні : [моногр.] / В. І. Галаган, О. М. Калачова. – Луганськ : Рєзніков В. С., 2012. – 212 с.
2. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. Т. 1 / О.М. Бандурка, Є. М. Блажівський, Є.П. Бурдоль та ін.; за заг. ред. В.Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова. – X.: Право, 2012. – 768 с.
3. Кубрак П. М. Кримінальний процес України : Загальна частина : [підруч. для студ. вищ. навч. закл.] / Кубрак П. М. – К. : Персонал, 2010. – 243 с.
__________________________
Науковий керівник: Рогатинська Ніна Зіновіївна, кандидат юридичних наук, доцент, зав. кафедри кримінального права і процесу Тернопільського національного економічного університету
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
