1. Дослідження сутності спеціальних товарознавчих знань передбачає аналіз загальних положень, які характеризують поняття спеціальних знань. Зазвичай, законодавець сам дає визначення термінів, які вживаються в правових нормах. Це наявне і в КПК України. Але, коли законом не визначено значення вживаного законодавцем терміну, тоді він вивчається юридичною наукою, яка розкриває його сутність. На жаль, маємо випадок, коли не розкрито значення термінів «спеціальні знання», та «спеціаліст» ні законодавцем, ні Верховним судом України, ні юридичною наукою.
2. У законодавстві поняття «спеціальні знання» вживаються у поєднанні з термінами «експерт», «спеціаліст», «експертиза», в ст. 69 КПК України їх термінологічне значення стосовно діяльності експерта також не розкрито, при чому, цей термін вживається у видовому розмежуванні. В ст. 71 КПК України при визначенні прав і обов’язків спеціаліста, вказано про використання спеціалістом своїх спеціальних знань та навичок при застосуванні технічних або інших засобів. Така вказівка підкреслює допоміжну роль спеціаліста під час досудового розслідування і судового розгляду.
У КПК України «спеціальні знання» застосовуються і в нормах, які регулюють проведення експертизи (ст.ст. 242, 243, 244, 332 КПК України).
Аналіз поглядів науковців на поняття «спеціальні знання» та «спеціаліст» показує, що вчені по різному підходять до їх визначення [1-3 та ін.].
3. Узагальнюючи викладене, можемо дати визначення процесуальної сутності спеціальних товарознавчих знань. Спеціальні товарознавчі знання – це сукупність знань та практичних навичок, набутих у результаті навчання, спеціальної підготовки та професійного досвіду, у галузі товарознавства, особою яка залучена в якості спеціаліста чи експерта з метою з’ясування обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Практичне застосування спеціальних товарознавчих знань у кримінальному провадженні визначається низкою об’єктивних і суб’єктивних умов.
До об’єктивних умов відносяться вимоги закону ст.ст. 2, 38, 69, 71, 84, 93, 214, 242, 243 КПК України із зазначених питань. Ці знання повинні використовуватися з метою повного, всебічного і об’єктивного дослідження обставин кримінального правопорушення. У деяких випадках, коли використання загальновідомих товарознавчих знань особисто слідчим, чи за допомогою спеціаліста-товарознавця або шляхом проведення комплексної ревізії за участю товарознавця, за певні обставини, не можуть бути встановлені, тоді вони з’ясовуються за допомогою судової товарознавчої експертизи.
Суб’єктивні умови пов’язані зі ступенем використання спеціальних товарознавчих знань безпосередньо слідчим в процесі розслідування кримінального правопорушення, що залежить від знання предмета, методів дослідження об’єктів товарного походження, прийомів дослідження обставин кримінального провадження на основі цих знань, що у свою чергу обумовлюється загальнотеоретичною (юридичною) освітою і досвідом слідчої роботи.
Основним критерієм розмежування змісту спеціальних і загальновідомих знань у галузі товарознавства є рівень фактичної наукової інформації, необхідність отримання якої, в процесі доказування, виникає в кожному випадку з обставин, які встановлюються у кримінальному провадженні. Віднесення тих чи інших знань у галузі товарознавства до загальновідомих, повинно застосовуватися з урахуванням загальноосвітнього рівня, професійного досвіду і відповідно до цього можливостей розуміння основних положень даної галузі знань сторонами кримінального провадження.
Література :
1. Бондаренко О. О. Процесуальний статус обізнаних осіб та їх правовідносини з дізнавачем і слідчим у кримінальному судочинстві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / О. О. Бондаренко ; Національний університет внутрішніх справ. – Харків, 2004.
2. Зинин А. М. Криминалист в следственных действиях : учеб.-практ. пособ. / Зинин А. М. – М. : изд. «Экзамен», изд. «Право и закон», 2004.
3. Корухов Ю. Г. Правовые основания применения научно-технических средств при расследовании преступлений / Корухов Ю. Г. – М., 1974.
|