Для ефективного виконання завдань, пов’язаних з підготовкою майбутніх юристів до професійної діяльності в пенітенціарній системі України, дуже важливо здійснювати характеристику структури готовності майбутніх юристів до даного виду діяльності.
Нині в педагогічній літературі активно аналізується проблема формування готовності. Зокрема, вивченню проблеми підготовки юристів за традиційною системою звертали увагу такі теоретики та практики, як В. І. Андрейцев, Є. С. Герасименко, О. І. Денищик, П. Є. Казанський, Д. І. Мейєр, О. А. Люблінський, І. І. Янджул, Г. Ф. Симоненко та інші.
Як вважає Л. В. Бахмат, «готовність до конкретного виду діяльності є специфічною настановою, яка ґрунтується на переконаннях, поглядах, ставленні, мотивах, почуттях, інтелектуальних якостях, знаннях, уміннях, високому рівні професійної самосвідомості і налаштованості на певну поведінку [1, с. 59-60].
Як зазначає, Л. В. Кодрашова, результатом якісної підготовки майбутніх юристів у ВНЗ є сформована в них готовність до професійної діяльності [2, с. 13].
К. М. Дурай-Новакова в структурі професійної готовності розрізняє: 1) мотиваційний компонент (професійно значущі потреби, інтереси та мотиви професійної діяльності); 2) орієнтаційно-пізнавальний компонент (знання та уявлення про зміст професії, вимоги професійних ролей, способи вирішення професійних завдань); 3) емоційно-вольовий компонент (почуття відповідальності за результати діяльності, самоконтроль, вміння керувати діями, з яких складається виконання професійних обов’язків); 4) операційно-діяльнісний компонент (мобілізація та актуалізація професійних знань, умінь, навичок і професійно значимих властивостей особистості; адаптація до вимог професійних ролей і до умов професійної діяльності); 5) установочно-поведінковий компонент (налаштованість на добросовісну роботу) [3, с. 67].
М. Є. Василенко зазначає, що на думку учених (Д. О. Александрова, В. Г. Андросюка, Ю. Ю. Бойко, В. Л. Васільєва, Л. І. Казміренко, Є. М. Мойсеєва), обґрунтовано основні структурні компоненти готовності до професійної діяльності майбутніх юристів: мотиваційний (професійні нахили, професійна спрямованість, задоволеність професією, мотиви навчання у вищому навчальному закладі); операційний (креативність, інтелектуальна лабільність, комунікативні вміння); емоційно-вольовий (саморегуляція, локус контролю, психічних станів); особистісний (самовпевненість, самоприйняття, професійна самооцінка) [4].
Готовність майбутніх юристів до професійної діяльності у пенітенціарній системі України ми визначаємо як складну динамічну структуру, яка включає мотиваційний, когнітивний, процесуальний та особистісний компоненти.
Таким чином, формування готовності майбутніх юристів до професійної діяльності в пенітенціарній системі України буде продуктивним, коли цей процес стане системним, неперервним, за умови розвитку всіх компонентів зазначеної готовності, як інтегративного особистісного утворення при створенні відповідних педагогічних умов.
Література :
1. Бахмат Л. В. Готовність до професійної педагогічної діяльності як наукова проблема / Л. В. Бахмат // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. – 2014. – Вип. 34. – С. 56-60. – Режим доступу в мережі Інтернет : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Pfto_2014_34_9.pdf.
2. Кондрашова Л. В. Методика подготовки будущего учителя к педагогическому взаимодействию с учащимися : учеб. пособ / Кондрашова Л. В. – М. : Прометей, 1990. – 160 с.
3. Дурай-Новакова К. М. Формирование профессиональной готовности студентов к педагогической деятельности : дис. ... доктора пед.. наук : 22.00.04 / Дурай-Новакова К. М. – М., 1983. – 356 с.
4. Василенко М. Є. Вихідні положення критеріально-оцінювального апарату вивчення готовності майбутніх правників до консультативної юридичної праці / М. Є. Василенко // Народна освіта. – 2012. – Вип. 2 (17). – Режим доступу в мережі Інтернет : http://narodnaosvita.kiev.ua/Narodna_osvita/vupysku/17/statti/vasilenko_m.htm.
|