Суспільно-політична ситуація в Україні наразі не є стабільною, що позначається майже на всіх сферах громадського життя, як і на законодавстві.
Аналізуючи зміни до окремих статей чинного Кримінального кодексу України, помітним є те, що законодавець прагне використати кримінальний закон в якості засобу вирішення власних інтересів, що видається недоцільним й нелогічним кроком з його боку.
Чинний Кримінальний кодекс України за 14 років свого існування зазнав більше 140 змін і доповнень, з яких більше 30 було внесено протягом 2014-2015 років. Натомість КК України 1960 р. приблизно стільки ж змін зазнав за всі 40 років свого існування (близько 70 за період 1991-2001 років).
Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення виборчих прав громадян» від 14.10.2014 №1703-VII, було внесено зміни і посилено відповідальність до ст. 157, 158, 1581, 1591,160 КК, які були обумовлені, насамперед, проведенням позачергових виборів до Парламенту у 2014 році та посилення відповідальності за порушення виборчих прав громадян.
Суспільна небезпека зазначених злочинів полягає в тому, що порушуються основоположні принципи демократії, реальне волевиявлення громадян щодо вирішення важливих державних та суспільних питань, які виносяться на загальнодержавні чи місцеві вибори. Громадяни втрачають можливість брати участь в управлінні державними справами через вибори, тобто втрачають одне з основоположних політичних прав, гарантованих Конституцією України. Масовість та поширеність порушень виборчих прав може призвести до нівелювання демократії, створити умови для розвитку тоталітаризму, знизити авторитет держави у міжнародному співтоваристві.
Так, у диспозиції ст. 157 КК було вилучено такий спосіб перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача, як підкуп. Однак, була введена нова стаття під назвою «Підкуп виборця, учасника референдуму». Проте така зміна є не зовсім вдалою, оскільки внаслідок таких змін за порушення виборчих прав шляхом підкупу кримінальна відповідальність передбачається лише таким суб’єктам, як виборець або учасник референдуму. Натомість раніше кримінальній відповідальності підлягали ще й інші учасники виборчих правовідносин, такі, наприклад, як ініціативна група референдуму, комісія з референдуму, член виборчої комісії, член ініціативної групи референдуму, член комісії з референдуму, офіційний спостерігач та інші. Тобто, ми бачимо звуження суб’єктів кримінальної відповідальності за порушення виборчих прав громадян, що не відповідає меті внесення змін до Кримінального кодексу України, а саме забезпечення захисту виборчих прав громадян, посилення відповідальності за їх порушення тощо. Крім того, перешкоджання не може обмежуватися лише трьома способами, зокрема підкупом, обманом чи примушуванням, адже ще можуть бути такі способи, як спонукання, шантаж, тощо. Варто додати, що внаслідок внесення відповідних змін від 2014 року з санкції ч.4 ст.157 КК було виключено такий вид покарання, як штраф. Але на думку науковців, це не зовсім вдале рішення законодавців, оскільки, зважаючи на складну економічну ситуацію в країні, не виправдано та не доцільно позбавляти державний бюджет відповідних коштів.
Також, після проведення виборів у 2014 році, громадянська мережа ОПОРА за результатами проведеного моніторингу злочинів проти виборчих прав громадян висунула наступні рекомендації: уточнити формулювання частин 1, 2, 3 статті 160 Кримінального Кодексу України «Підкуп виборця, учасника референдуму» з метою уникнення подвійних трактувань положень КК України та посилення спроможності правоохоронних органів щодо попередження та розслідування технологій підкупу виборців; законодавчо унеможливити застосування статті 48 КК внаслідок активного використання (щодо звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки) до злочинів, передбачених статтею 157-160 КК України через недоцільність трактування закінчення конкретного виборчого процесу як втрату суспільної небезпеки вчиненого діяння внаслідок зміни обстановки; дати законодавче визначення «обману» та «примушуванню» як способам перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права; призначати додаткове покарання у вигляді позбавлення права брати участь у роботі виборчих комісій не лише у випадку вчинення членом виборчої комісії злочинів проти виборчих прав громадян, а і за вчинення будь-яких інших злочинів під час реалізації статусу члена виборчої комісії.[1]
Незважаючи на негативні моменти, слід вказати на позитивні аспекти вказаних змін. Так, було збільшено розмір покарання у санкціях відповідних частин ст.157 КК; суттєво підвищено відповідальність за розкрадання, приховування або знищення виборчої урни з документами, підсумкового протоколу виборів - до 7-ми років позбавлення волі (ч. 3 ст. 158 КК України). Аналогічна відповідальність передбачена за підробку, використання чи зберігання підроблених виборчих документів (ч. 2 ст. 158 КК України); за фальсифікацію виборчих документів та подання неправдивих відомостей до Держреєстру (ст. 158 КК) особа може бути позбавлена волі на строк від 3-х до 10-ти років. Такі ж зміни торкнулись і санкцій статті 159-1 КК (Порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку)). Саме ці законодавчі новели надають можливість слідчим документувати таку злочинну діяльність в першу чергу шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Крім того, встановлюється кримінальна відповідальність не тільки для осіб, які здійснюють підкуп виборців, а й тих, хто на це погоджується. Посилено і відповідальність за вчинення підкупу виборця (ч.2 ст.160 КК України), який може бути вчинений представниками кандидата в депутати, уповноваженими ним особами (в тому числі, які на підставі договорів залучаються ним до здійснення незаконної агітації у тому числі шляхом пропозиції чи обіцянки неправомірної винагороди), безпосередньо кандидатом, службовими та посадовими особами на його користь та іншими суб’єктами.
Отже, попри наявні недоліки, система кримінальної відповідальності за порушення виборчих прав громадян забезпечується достатньо широким колом складів злочинів, у якому представленні як загальні, так і специфічні порушення встановлених виборчих процедур, що забезпечуватиме належне покарання винних осіб.
Література:
1. Звіт. Розслідування злочинів, пов’язаних із виборчим процесом 2014 р. [ Електронний ресурс ] – Режим доступу : URL : https://www.oporaua.org/novyny/7993-zvit-rozsliduvannja-zlochyniv-povjazanyh-iz-vyborchym-procesom-2014-r
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
