Кримінальна відповідальність юридичних осіб в Україні постає як досить актуальне та дискусійне питання. Проблематика запровадження прямих каральних санкцій для юридичних осіб виникла тому, що на практиці досить часто можна зустріти ситуацію, коли злочин здійснюється з використанням юридичних осіб. В Україні юридична особа не є суб’єктом злочину, оскільки згідно зі ст. 18 ККУ суб’єктом злочину може бути тільки фізична особа.
На наше переконання, однією з причин, чому юридичні особи не підлягають кримінальній відповідальності є підвищена складність або навіть неможливість визнання такої особи винною у вчиненні кримінального правопорушення. Також велике значення має відсутність індивідуальної системи санкцій для юридичних осіб.
Відмічаємо, що кримінальна відповідальність юридичних осіб не відповідає принципу особистої винної відповідальності і принципу індивідуалізації юридичної відповідальності і покарання [1, с. 8]. Але разом з тим існують і протилежні думки, згідно з якими визнання юридичних осіб суб’єктами кримінальних правопорушень в найбільш вразливих сферах суспільних відносин створить умови для швидкої та невідворотної відповідальності за екологічні, деякі економічні, комп'ютерні та інші злочинні діяння, тоді як практика демонструє приналежність більшої частини таких діянь до адміністративних правопорушень (де-факто залишаються без покарання) [1, с. 9].
Проаналізувавши думки таких науковців, як М.І. Бажанов, Г.Н. Борзенков, Н.Ф. Кузнєцова та інших слід зазначити, що об'єктивний вираз воля набуває тільки в цілеспрямованих діях, тобто вчинок людини є єдиною формою, в якій воля може знайти об'єктивний прояв; має місце недотримання принципу особистої винної відповідальності і принципу індивідуалізації покарання; при притягненні юридичної особи до кримінальної відповідальності неможливо встановити вину як психічне ставлення особи до суспільно небезпечного діяння і його наслідків; визнання юридичних осіб суб'єктами злочинів призведе до утворення в кримінальному законодавстві двох систем принципів і підстав кримінальної відповідальності і покарання [3].
З 1 вересня 2014 р. вступив в силу Закон України від 23 березня 2013 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України по виконанню Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб» було введено кримінальну відповідальність для юридичних осіб [2].
Підставами для притягнення до кримінальної відповідальності юр. осіб є:
1. вчинення уповноваженою особою підприємства, установи, організації від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 209 (легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом), 306 (використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотиків), частиною першою та другою статті 368-3 (підкуп службової особи), частиною першою і другою статті 368-4 (підкуп особи, яка надає публічні послуги), статтями 369 (пропозиція або надання неправомірної вигоди службовій особі), 369-2 (зловживання впливом) цього Кодексу;
2. від імені юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 258 – 258-5 (тероризм) цього Кодексу.
Юридичні особи визнаються суб’єктами кримінальної відповідальності в таких державах, як Англія, США, Канада, Шотландія, Ірландія, Китай, а також за кримінальним законодавством ряду колишніх англійських і французських колоній у Африці (н-д, КК Того 1980 р., КК Котд’Івуару 1981 р.). У ФРН, Бельгії, Швеції встановлена квазікримінальна (адміністративно-кримінальна) відповідальність юридичних осіб.
Для того, щоб визначити доцільність запровадження в Україні юридичної особи як суб’єкта кримінальної відповідальності, потрібно розглянути цей аспект на прикладі зарубіжних країн. Наприклад, за кримінальним законодавством Франції суб’єктом злочину може бути юридична особа приватного права( фонди, асоціації , різного роду товариства і т.д.). Але тут потрібно врахувати той аспект, що французька кримінально-правова доктрина не визнає суб’єкт злочину елементом складу злочину, а також не містить особливого розділу, що присвячений суб’єктам злочину.
У Великій Британії до кримінальної відповідальності можуть бути притягнені корпорації ( інкорпоровані компанії, публічні корпорації, органи самоврядування). Кваліфікація ступені тяжкості злочину корпорації визначається за злочином, вчиненим посадовцем цієї самої корпорації. У тих випадках, коли злочин було вчинено посадовою особою, корпорація буде виступати як виконавець, якщо ж службовець виступав у ролі співучасника – корпорація підлягатиме відповідальності як співучасник. За британським кримінальним законодавством допускається застосування до юридичних осіб штрафів, як заходів кримінального покарання, однак до них не можуть застосовуватися кримінальні покарання, які призначаються виключно фізичній особі.
У Швейцарії суб’єктом злочину може виступати лише фізична особа, але це не виключає того, що кримінальним кодексом передбачене покарання для деяких органів юридичної особи за правопорушення , які стосуються фіскального та господарського права.
Отож, виходячи з наведеного можна зазначити, що введення кримінальної відповідальності для юридичних осіб в Україні є цілком доцільним, оскільки, як показує практика, більшість економічних, комп’ютерних та інших злочинних діянь належать до адміністративних правопорушень і фактично юридичні особи залишаються без покарання. До того ж, на прикладі багатьох країн ми можемо пересвідчитися, що дане запровадження абсолютно не зашкодить системі покарань за кримінальні правопорушення. Але кримінальну відповідальність для юридичних осіб потрібно вводити в законодавство поступово. Тобто, треба визначити у якій сфері юридичні особи найчастіше роблять правопорушення - фінансова, господарська, фіскальна і тд. Ідея працює таким чином, що спочатку кримінальний кодекс встановлює санкції за правопорушення для галузі права, у якій правопорушення юридичні особи здійснюють найчастіше, а вже через деякий час в законодавство вводять й інші сфери правопорушень. Це потрібно для того, аби експериментальним шляхом довести доцільність і раціональність введення покарання за кримінальні правопорушення юридичними особами.
Література:
1.Михайлов О.О. Юридична особа як суб’єкт злочину: іноземний досвід та перспективи його застосування в Україні: автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.08 / О.О. Михайлов; Акад. адвокатури України. – К., 2008. – 18 с.
2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб: Закон України від 23.05.2013 № 314-VII // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2014. – № 12. – С. 183.
3. Лихова С.Я. Юридичні особи як суб’єкти кримінальної відповідальності за КК України / С.Я. Лихова // Кримінальне право і кримінологія // Юридичний вісник. – 2014. – С. 128.
________________________
Науковий керівник: Діордіца Ігор Володимирович, доцент кафедри кримінального права і процесу, Національний авіаційний університет, юридичний інститут
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
