Під час проведення огляду місця події за фактом вчинення вбивства, у тому випадку, що злочинцем не робилися спроби до знищення слідів, то виявлення слідів крові особливих труднощів не представляє: для їх пошуку потрібні тільки уважність, ретельність і неквапливість при досить рівномірному загальному освітленні. Потрібно тільки пам'ятати, що в залежності від впливу навколишнього середовища (освітленість, вологість, температура, біологічна активність) кров може змінити своє забарвлення, придбати коричневий, зеленуватий і навіть сіруватий колір.
Завжди необхідно пам'ятати про прагнення злочинця знищити сліди крові на місці пригоди і на собі: одяг з плямами крові переться, підлога миється, перекрашуються стіни і т. ін. Тому при огляді тих чи інших речей слід особливу увагу звернути на такі місця, де сліди крові знищити важко, а саме: щілини підлоги, паркету, плінтуси, під якими можуть бути затьоки крові, оббивка м'яких меблів. Слід оглянути одяг підозрюваного, звертаючи особливу увагу на підкладку, шар вати, внутрішні поверхні кишень, вилоги рукавів, складки манжет штанів, шви, підошву взуття. Усі предмети, якими міг бути скоєний злочин, наприклад, ніж, сокира, молоток, повинні бути уважно розглянуті через лупу. Особливо важливо оглянути місце, де залізо прикріплено до дерев'яної ручки, оскільки там найчастіше присихають залишки крові. Доцільно уважно оглянути руки підозрюваного, взяти на дослідження вміст із-під нігтів, зрізавши їх для цього. Оглядати потрібно й одяг потерпілого, відшукуючи сліди крові не тільки у місці ушкодження, але й на штанах, спідниці, туфлях і т. ін.
Якщо поранення чи убивство здійснено на відкритій місцевості, то залежно від пористості грунту кров в одних випадках помітити легко, а в інших - складно, оскільки вона швидко всмоктується в землю. В окремих випадках до моменту прибуття слідчого кров у приміщеннях і на землі знищується (засипається землею, піском, попелом і т. ін.). Слід звертати увагу на ганчірки, які використовувалися для замивання крові, відра, лопати, якими зчищалася земля і таке інше, а також необхідно шукати кров у конкретних місцях, обережно знімаючи шари землі, піску чи попелу. У полі, саду, городі огляду повинні бути піддані листя рослин, трава, стовбури дерев, на яких інколи можна виявити сліди крові.
У випадку, коли злочин скоєно в приміщенні і злочинець замазав руки кров'ю, він нерідко тут же миє їх, витирає першим, що попадає під руку предметом, наприклад, рушником, скатертиною. Оглянути також слід задні поверхні дзеркал, де інколи знаходять закривавлені відбитки пальців рук злочинця з добре вираженими папілярними лініями, ручки дверей, столи, шафи, рукомийники, мильниці.
Пошук і виявлення слідів здійснюють: візуальним методом із застосуванням збільшуваних оптичних приладів (луп, мобільний мікроскопів тощо) в умовах природного та штучного освітлення (за допомогою потужних освітлювачів, ліхтарів тощо); методом УФ випровімінювання за допомогою мобільного приладу типу RUVIS. Для збереження генетичної інформації (ДНК) УФ опромінювання поверхні об’єкта-слідоносія не має перевищувати п’яти секунд; методом лазерної флюорографії за допомогою мобільних лазерних приладів діагностики слідів злочину типу OMNI PRINT. Застосовуючи зазначені типи приладів, необхідно керуватися інструкціями з їх експлуатації задля збереження генетичної інформації під час лазерного випромінювання [1].
Також для виявлення невидимих слідів крові під час огляду місця події використовують вузькополосні світлодіодні джерела експертного світла Crime-life 282S XL; лабораторний комплекс для виявлення прихованих слідів Crime-lite ML2; потужні вузькоспрямовані джерела експертного світла ВДС -1Crime-lite 82L; набори джерел світла для криміналістичних досліджень Nova crime /Astra Crime/ TrAc Finder [2].
У разі, коли неозброєним оком, слідів крові не виявлено, експерти-криміналісти вдаються до певних хитрощів хімії та фізики, використовують люмінесценцію. Цей спосіб базується на фізичному явищі люмінесценції речовини під впливом випромінювання енергії електромагнітного спектру. Його застосовують для виявлення слідів як у польових, так і у лабораторних умовах [3, с.121].
Спостереження люмінесценції під впливом ультрафіолетових променів здійснюється в затемненому приміщенні. Для дослідження невеликих об’єктів, можна затемнити будь-яку частину кімнати. При роботі з ультрафіолетовим освітлювачем необхідно зважати на те, що деякі речовини починають люмінесціювати не одразу після опромінення, тому не слід поспішати з переміщенням освітлювача з одного об’єкта на інший. Найбільший ефект люмінесценції виникає при спрямуванні пучка променів перпендикулярно до досліджуваної площини. Робота в затемненому приміщенні потребує деякого звикання (адаптації зору), у зв’язку з чим ефективне спостереження можливо через кілька хвилин після настання темряви.
Ультрафіолетовий освітлювач слід увімкнути за 3–5 хвилин до використання, щоб його лампа ввійшла в стабільний режим випромінювання.
Для виявлення малопомітних та скритих слідів крові – застосування джерела направленого та розсіяного світла, ультрафіолетових освітлювачів, проведення попередніх проб. Ділянки з частково змитою кров’ю поглинають УФ-промені і відтворюють форму слідів крові. Невидимі і замиті сліди виявляють в УФП: їм не притаманна люмінесценція, вони набувають темно-коричневий колір. Старі сліди крові в УФП дають яскраве оранжево-червоне світіння. Проводити пошук за допомогою УФ-освітлювачів необхідно в затем- неному приміщенні, а опромінювати сліди не більше більш 5 секунд, оскільки це негативно позначається на ДНК.
Для того, щоб виявляти невидимі сліди крові використовують спеціальні технічні засоби, окрім люмінесцентних ламп, у криміналістиці і трасології також використовують спеціальні ліхтарики, які поряд з лампами є досить практичними у користуванні, та зручними, для того, щоб оперативно виявити невидимі сліди крові, або інших слідів біологічного походження [4, с. 33].
Фіксація невидимих слідів крові, які проявляються в результаті люмінесценції під впливом взаємодії гемоглобіну з розчином люмінолу та світіння в УФО фотографуються у темряві з використанням спеціального освітлення, потім обводяться в темряві крейдою та фотографуються у звичайних умовах освітлення. Всі сліди вимірюються, прив'язуються до нерухомих орієнтирів і наносяться на план місця події.
У протоколі огляду зазначаються інформація стосовно кожного сліду:
а) місце розташування, характер предмета-слідоносія; б) метод виявлення сліду; в) характеристика сліду: вид, розмір, форма, колір, стан; г) спосіб фіксації, вилучення і упаковки.
Вміле та своєчасний проведення огляду місця події, з використанням нових засобів і методів виявлення невидимих слідів дає змогу отримати максимум інформації про дану подію, що сприяє швидкому розслідуванню та розкриттю кримінального правопорушення.
Література:
1. Участь спеціаліста в огляді місця події: довідник. – Київ: Нац. Акад. внутр. справ, 2017. – 128 с.
2. Криміналістичне та антитерористичне [Електронний ресурс]. – Режим доступу:https://www.es-trade.kiev.ua
3. Будков В.С. Особливості проведення огляду місця події під час перевірки факту безвісно зниклої особи / В.С. Будков // Сучасні проблеми криміналістики : матер. міжн. наук.-прак. конф. присв. 100-річчю з дня народження В.П. Коломакова. – Одеса: Юридична література, 2013 - С. 121.
4. Огляд місця події: виявлення та вилучення об’єктів біологічного походження: Методичні рекомендації/ МВС України, Державний науково дослідний експертно – криміналістичний центр;[авт.-упоряд.: С.І. Перлін, С.О. Шевцов, Н.М. Косміна, В.В.Іонова]. – Х.:Х.: ФО-П Чальцев О.В., 2009. – 100с.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
