Професійна деформація особистості зустрічається практично в кожній сфері діяльності людини: серед бухгалтерів, програмістів, лікарів, а також співробітників Національної поліції. На роботі людина використовує певні навички, доводить їх до досконалості, стає професіоналом своєї справи. Але вміння та навички людини, набуті у процесі її професійної діяльності, відображаються на її особистому житті, внутрішньо-сімейних відносинах та на формуванні стійких морально-духовних якостей людини.
Особливі умови праці працівників Національної поліції (спілкування з асоціальними елементами, постійний ризик травмування або поранення, психічні та фізичні перевантаження) обумовлюють інтенсивний розвиток у цьому виді діяльності професійної деформації, тобто сукупності специфічних, взаємопов’язаних психічних та поведінкових змін особистості поліцейського, які виникають в результаті виконання правоохоронної діяльності впродовж певного часу та за певних специфічних умов, що має негативний вплив на особисті та професійні якості поліцейського.
Наслідком професійної деформації можуть бути такі прояви поведінки працівників Національної поліції, які не співпадають із закріпленими вимогами професійної етики поліцейського, мають глибоку зневагу в суспільстві, призводять до правопорушень.
На наше глибоке переконання, професійну деформацію поліцейських не слід розглядати виключно як наслідок впливу певних об’єктивних факторів, обумовлених умовами праці. Витоки цього явища треба шукати у свідомості поліцейського. І саме на мотиваційну складову забезпечення діяльності поліції покладено завдання нівелювати на рівні свідомості прояви професійної деформації, сприяти виробленню внутрішнього стимулу до самовдосконалення та стійкого сприйняття несприятливих умов праці.
А.І. Горенко під мотивацією розуміє процес спонукання працівників до ефективної діяльності для досягнення цілей підприємства шляхом задоволення потреб кожного працівника. Саме на державу покладено завдання забезпечити належне психічне ставлення поліцейського до виконання своїх обов’язків шляхом вироблення стимулів. Зважаючи на велику кількість завдань, які кожен працівник поліції щоденно виконує, ризиків та непередбачуваних ситуацій, результат професійної мотивації працівника має задовольняти його особисті інтереси та інтереси членів його сім'ї, що має полягати у підтриманні їх гідного рівня життя.
Фахівці в галузі управління виділяють п'ять відносно самостійних напрямів поліпшення професійної мотивації працівників: 1) матеріальне стимулювання, 2) поліпшення якості робочої сили, 3) удосконалення організації праці, 4) залучення персоналу в процес управління, 5) не грошове (моральне) стимулювання.
Відповідно, належне забезпечення всіх цих напрямків – це ефективний засіб протидії професійній деформації поліцейських шляхом мотивування особи до законної та ефективної діяльності.
Саме тому, вирішення проблеми професійної деформації поліцейських полягає в балансі психічної складової, яку формує сам поліцейський на рівні свідомості, і мотиваційної складової, яка переважно покладена на державу.
|