Суть Community Policing полягає в налагодженні партнерських відносин між поліцейськими, громадою та місцевою владою, де кожен усвідомлює відповідальність за власну безпеку, а поліція у своїй діяльності відштовхується від конкретних потреб громадян.
Ідея взаємодії поліції з громадянами «по-новому» виникла в США, в 60-х роках минулого століття, як один з наслідків всеохоплюючого Руху за громадянські права. Вже у 80-х оформлена концепція отримала назву community policing, а в 90-х була закріплена на законодавчому рівні [1].
Гучні злочини, такі як, наприклад, теракти в США та Європі, показали, що отримання й обробка інформації на ранніх стадіях є дуже важливою в попередженні та запобіганні злочину. Цей факт з новою силою привернув увагу як спеціалістів, так і суспільства, до розвитку інструментів Community Policing. Методи поліцейської діяльності, орієнтованої на громаду, стають все більш популярними у всьому світі, оскільки представники поліції все ясніше усвідомлюють протиріччя між тим, що вони роблять і тим, що вони, згідно суспільної думки, повинні робити. Навіть якщо поліція працює якісно та професійно, затримує злочинців і розкриває злочини, суспільство все одно не задоволене роботою поліції і не розуміє її призначення. Тому в роботі поліції потрібно більше акцентувати увагу на тих аспектах, які важливі саме в повсякденному житті людей, і посилюють почуття безпеки безпосередньо за місцем їх проживання. Разом з тим, впровадження превентивних (попереджувальних) методів роботи поліції, які є можливими лише за співпраці різних груп суспільства з поліцією, якісно впливає як на рівень безпеки, так і на ставлення громадян до поліції.
Країни колишнього соцтабору, які раніше за Україну стали на шлях демократичного розвитку, вже мають свій досвід запровадження поліцейської діяльності, орієнтованої на громаду. Тому для України, буде корисно пильніше придивитися до методів роботи поліції з суспільством в таких країнах як, наприклад, Чехія чи Латвія.
В світлі реформ, які мають місце в Україні, Community Policing є надзвичайно актуальною та важливою темою, розвиток і реалізація якої позитивно позначиться на усіх сферах життя суспільства [2].
Поетапна реорганізація ОВС України передбачає їх перетворення на багатофункціональне відомство європейського зразка, на яке покладається реалізація адміністративно-розпорядчої функції у сфері забезпечення внутрішньої (публічної) безпеки на засадах багатопрофільності, демілітаризації і розумної децентралізації управління і спрямована на впровадження нової моделі організаційної роботи органів поліції з їх переорієнтацію на виконання обслуговуючої (сервісної) функції і підвищення культури поліцейської роботи. Реалізація в Україні прийнятої в США та інших європейських країнах концепції «community policing» передбачає надання територіальним органам поліції широких можливостей для самостійних дій з урахуванням особливостей криміногенної обстановки й очікувань населення та оптимально поєднує принципи підзвітності й тісної співпраці з населенням. «Community policing» − це філософія стилю управління та стратегії діяльності правоохоронних органів на засадах партнерства з населенням, відповідно до його потреб та нагальних проблем. Головною метою є створення та підтримування активної та тісної співпраці з громадянами в атмосфері довіри один до одного, що допоможе як найкраще аналізувати проблеми так і якісно знаходити їх вирішення, таким чином втілюючи в життя сервісну функцію поліції. Європейський вибір – це система послідовних реформ, спрямованих на втілення європейських цінностей: розвиток стабільності, демократія, громадське суспільство тощо [3].
Отже, поглиблення партнерської взаємодії поліції і громадськості є могутнім чинником розбудови правової демократичної держави. Внаслідок цього шляхами покращення цього соціально-правового інституту щодо захисту прав громадян, забезпечення публічної безпеки та створення безпечного середовища є: – закріплення у тексті Закону України «Про Національну поліцію» визначення поняття та форм партнерської взаємодії поліції і населення; – забезпечення безпосереднього діалогу між поліцією і громадськістю під час особистих зустрічей громадян із керівниками органів Національної поліції, найкращими поліцейськими тощо; – підтримання позитивного іміджу поліції (підвищення рівня професійної компетентності поліцейських, вивчення провідного зарубіжного досвіду участі громадськості в поліцейській діяльності та його адаптація в Україні).
Європейський вектор розвитку та безпеки України, реформування правоохоронної системи не може бути забезпечений без широкого врахування громадської думки, що, відповідно, вимагає покращення системи вивчення та моніторингу громадської думки як основного засобу формування позитивного іміджу поліції в українській державі [4].
Джерела:
1. Community policing: партнерські відносини між поліцейськими, громадою та місцевою владою [Електронний ресурс] – Режим доступу https://www.prostir.ua
2. Історія виникнення філософії поліцейської діяльності, орієнтованої на громаду /Іван Юрчик //Асоціація УМДПЛ [Електронний ресурс] – Режим доступу http://police-access.info
3. Принцип «Community policing» як інтегральна складова роботи правоохоронних органів щодо профілактики девіантної поведінки неповнолітніх з особливими потребами / Д.О. Ніколенко, І.А. Григоренко. –УДК 343.915:351.766.2
4. Розвиток та зміцнення взаємодії Національної поліції України та населення на засадах партнерства – основа ефективної реалізації природоохоронної функції держави / Ірина Казанчук // [Електронний ресурс] – Режим доступу http://vjhr.sk/archive/2016_4/part_2/19.pdf
Науковий керівник: Йосифович Данило Ігорович, кандидат юридичних наук, доцент, полковник поліції, завідувач кафедри адміністративного права та адміністративного процесу факультету №3 Інститут з підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції, Львівський державний університет внутрішніх справ