Постановка проблеми. Довоєнному податковому праву України, як неодноразово відзначалося у вітчизняній науці податкового права, був властивий карально-жертовний характер відповідальності платників податків й інших контрагентів держави за порушення ними її податкового законодавства. Саме вищезазначені відносини юридичної відповідальності платників податків перед Українською державою виявилися найбільшим гальмом на шляху впровадження політики взаємного партнерства держави і платників податків на початку російсько-української війни. Тому карально-жертовні відносини юридичної відповідальності між українською державою та платниками податків стало вкрай необхідним якомога швидше змінити на ціннісно протилежні їх відносини стійкого стратегічного партнерства з метою спільного захисту Вітчизни і відсічі ворогу.
Виклад основних результатів дослідження. Загальним вектором перебудови Українською державою вищезазначених відносин, як і її податкового законодавства в цілому, стала їх лібералізація. Першим кроком у системі цих заходів став Закон України №2118-ІХ від 3 березня 2022 р. На основі врахування вітчизняним законодавцем форсмажорних обставин воєнного стану цим Законом було запроваджено щодо платників податків юридичну конструкцію звільнення їх від відповідальності, передбаченої Податковим кодексом України в разі неможливості виконання ними своїх обов’язків у сфері дотримання передбачених чинним законодавством держави строків сплати податків і зборів, подання звітності, реєстрації у відповідних реєстрах податкових чи акцизних накладних, розрахунків коригування звітності, подання електронних документів, які містять дані щодо фактичних залишків паливно-мастильних матеріалів і обсягів їх обігу чи спирту етилового тощо. Цим же актом законодавець передбачив, що платники податків зобов’язані виконати їх вищезазначені обов’язки впродовж трьох місяців з часу припинення чи скасування воєнного стану в Україні [1]. Пізніше вітчизняний законодавець диференціював цей термін між різними групами платників податків [2].
Ще однією інновацією принципового значення для реформування відносин юридичної відповідальності за податкові правопорушення в умовах воєнного стану стало запровадження Законом України №2118-ІХ від 3 березня 2022р. мораторію на проведення контролюючими органами податкових перевірок. «Податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються» [1], - зазначалося у Законі. Однак уже менше ніж через півмісяця з часу введення повного мораторію на податкові перевірки законодавцем держави були повернуті фактичні і камеральні перевірки в разі бюджетного відшкодування ПДВ.
Цілий ряд новацій у лібералізацію відносин податкової відповідальності платників податків в умовах воєнного стану вніс Закон України №2260-ІХ від 12.05.2022 р. Ним, зокрема, було передбачувано, що у разі відсутності в платника податків під час дії воєнного, надзвичайного стану можливості вчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання сплати ними податків і зборів, подання звітності, реєстрації у відповідних реєстрах податкових чи акцизних накладних, розрахунків коригування, а також подання електронних документів, передбачених чинним законодавством, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням цих обов’язків впродовж шести місяців після припинення (скасування) воєнного стану в Україні. Аналогічна преференція надавалася платнику податків і стосовно його філії, представництва, відокремленого або іншого структурного підрозділу [3]. Цій нормі було надано зворотної сили, з 24 лютого 2022 р. до дня набрання чинності Законом України №2260-ІХ, за умови реєстрації такими платниками податків податкових накладних і розрахунків коригування в ЄРПН до 15.07.2022р., подання податкової звітності до 20.07.2022 р. і сплати податків і зборів не пізніше 31.07.2022 р.[3] Така новація відповідає інтересам платників податків і держави, вимогам принципу справедливості податкового права.
Чи не найскладніші випадки у царині юридичної відповідальності за податкові правопорушення для їх справедливого вирішення, особливо в умовах воєнного стану, як переконує вітчизняна судова практика, пов’язані з проблемами документального підтвердження витрат, що мають місце у професійній діяльності платників податків та пов’язані із їх включенням останніми до податкової знижки. Майже щоразу у таких випадках принцип справедливості податкового права наражається на безпеку його потенційних порушень як з боку контролюючих органів, так і платників податків. Тому кроком принципового значення для цивілізованого подолання цієї дилеми має новела Закону України №2520-ІХ від 15.08.2022 р., відповідно до якої для документального підтвердження витрат, які включаються платниками податків до податкової знижки, контролюючий орган втратив право вимагати від платників податків надання документів чи їх копій, що містяться в автоматизованих інформаційних та довідкових системах, реєстрах, базах даних органів державної влади або органів місцевого самоврядування, інформація з яких може безоплатно оприлюднюватися контролюючими органами за потреби відповідно до ПКУ, а також міститься в інформаційних базах даних центрального органу державної влади, який реалізує податкову політику [4].
Нарешті вітчизняний законодавець звільнив Законом України №2836-ІХ усіх платників податків від нарахування штрафних санкцій та пені у разі самостійного виправлення ними, з дотриманням порядку, вимог і обмежень, визначених у ст.50 ПКУ, помилок, які призвели до зменшення податкового зобов’язання у податкових періодах, що припадають на час дії воєнного стану в Україні [8]. В той же час Верховна Рада України вдалася у цьому Законі і до протилежного підходу в царині юридичної відповідальності за податкові правопорушення. Зокрема, ним було установлено, що нараховані і сплачені чи стягнуті в період з 01.08.2022 р. до моменту набрання чинності Законом №2720-ІХ щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі суми штрафних санкцій і пені за несплату чи невчасну сплату податку на доходи фізичних осіб і військового збору з сум доходів, зазначених у податковій звітності, що була подана вчасно, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податків і не спрямовуються на погашення його грошового зобов’язання з інших податків [5]. Такий двоякий підхід законодавця до встановлення неоднакових правових режимів оподаткування для різних типів об’єктів податкового права не суперечить ст. 24 Конституції України, оскільки Конституція забороняє дискримінацію суб’єктів права, а не його об’єктів.
Висновки. Квінтесенцію якісних перемін у системі відносин юридичної відповідальності платників податків за вчинені ними порушення податкового права і держави складає їх всебічна та глибока лібералізація. У найбільшій мірі вона проявилася в широкому і послідовному наданні державою преференцій з відносин юридичної відповідальності за правопорушення, вчинені платниками податків на об’єктах, що одержали пільговий режим оподаткування на період дії воєнного стану в Україні. Це відповідає принципу справедливості податкового права. Також виходячи із цього ж принципу, держава з метою максимального збільшення грошових надходжень у Державний бюджет України, застосувала протилежний підхід до трансформації правового режиму юридичної відповідальності за податкові правопорушення суб’єктів податкового права, підприємницька діяльність яких здійснювалась на об’єктах податкового права, умови функціонування яких війна критично не змінила. Такий двоякий підхід законодавця до встановлення протилежних правових режимів юридичної відповідальності платників податків, які здійснювали їх комерційну діяльність на різних типах об’єктів податкового права, не суперечить ст. 24 Конституції України, оскільки нею заборонена дискримінація суб’єктів права, а не об’єктів правового регулювання.
Література:
1. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану. Закон України № 2118-IX від 3 березня 2022 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2118-20#n5
2. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану Закон України № 2142-IX від 24 березня 2022 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2142-20#n2
3. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану. Закон України №2260-ІХ від 12.05.2022 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2260-20#n5
4. Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку волонтерської діяльності та діяльності неприбуткових установ та організацій в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України. Закон України №2520-ІХ від 15.08.2022 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2520-20#n2
5. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України. Закон України №2836-ІХ від 13.12.2022 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2836-20#n5
_____________________
Науковий керівник: Гаврилюк Руслана Олександрівна, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри публічного права, Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
