Передбачена статтею 128' КПК України можливість участі спеціаліста у слідчих діях, а отже, і при допиті, поставила перед криміналістикою завдання розробки рекомендацій щодо залучення спеціалістів до проведення допиту обвинуваченого, потерпілого і окремих категорій свідків по справі про сексуальне вбивство.
До таких випадків належать ситуації, у яких при проведенні допиту розглядатимуть питання, які потребують спеціальних знань і навичок. По справах про сексуальні вбивства спеціальні знання у обсязі, достатньому для проведення кваліфікованого допиту, слідчий може отримати під час консультації з фахівцем перед допитом або вивченням спеціальних літературних джерел тощо.
Вивчена нами судово-слідча практика про сексуальні вбивства показала, що випадки запрошення спеціаліста до участі в допиті бувають як очевидними так, і неочевидними. Так, згідно чинного законодавства допит неповнолітнього свідка, особи яка не володіє мовою, якою ведеться судочинство, а також німого чи глухого належить до очевидних випадків, коли необхідна у допиті участь третьої особи. Закон у цьому разі передбачає обов’язкову участь у першому випадку педагога, а за необхідності — лікаря (ст. 168 КПК України), а у другому — перекладача (ст. 128' КПК України), а у третьому — особи, яка розуміє знаки німого або глухого (ст.ст. 144, 169 КПК України).
По справах про сексуальні вбивства неповнолітні нерідко виступають свідками, а згідно чинного законодавства допит неповнолітніх свідків обов’язково проводиться за участю спеціаліста. КПК України у ч. 1 ст. 168 передбачає, що допит неповнолітнього свідка віком до чотирнадцяти років, а за розсудом слідчого — до шістнадцяти років проводиться у присутності педагога, а за необхідності — лікаря, батьків чи інших законних представників неповнолітнього. Для участі у допиті таких осіб повинен запрошуватись педагог, який володіє спеціальними знаннями у галузі дитячої, юнацької психології і педагогіки та має навики навчання і виховання неповнолітніх того ж віку, що й допитуваний. Для участі у допиті малолітнього може бути запрошений вихователь дошкільного дитячого закладу. Звичайно, логічніше запросити того педагога, який знає допитуваного по школі, інтернату чи дитячому будинку. У всіх випадках доцільно запрошувати того педагога, у присутності якого, за даними слідчого, неповнолітній не буде скутим і дасть правдиві показання. Педагог, який знає особливості допитуваного та його схильності, може використати це для швидкої адаптації і встановлення з ним психологічного контакту.
На початку допиту неповнолітнього слідчий повинен роз’яснити запрошеному педагогу його права і обов’язки під час допиту, про що у протоколі робиться відповідна відмітка; ознайомити його з обставинами справи, які стосуються допиту; з’ясувати у педагога риси характеру і схильності, розвиток та сприймання допитуваного. Слідчий також має обговорити зі спеціалістом порядок проведення допиту, намітити можливі запитання допитуваному та послідовність їх постановки. Повинна бути звернута увага педагога на неприпустимість ставити навідні питання, виражати своє обурення або інші емоції, які можуть справити негативний вплив на допитуваного та перешкодити встановленню істини у справі.
У неповнолітніх під час допиту відносно швидко настає стомлення та розпорошується увага, зважаючи на це педагог повинен їх уважно слухати та відмічати незрозумілості у показаннях, після вільної розповіді, враховуючи стан допитуваного, педагог може порекомендувати слідчому поставити уточнюючі запитання або зробити перерву. Під час перерви слідчий з педагогом можуть обговорити отримані показання та намітити питання з їх деталізації. На основі прослуханих відповідей педагог може порекомендувати слідчому змінити умови або тактику допиту, запропонувати прийоми перевірки розумових здібностей неповнолітнього (наприклад, включити до допиту окремі ігрові моменти, методи тестування тощо з метою визначення стійкості, урівноваженості, схильності до фантазування). Під час допиту малолітніх доцільно, щоб питання їм ставив педагог, це належить до тих випадків, коли допитувані замкнені або нетовариські, неохоче вступають у розмову зі сторонніми.
Через постановку ввідних питань, стосовно навчання, інтересів підлітка педагог сприяє адаптації його до обстановки майбутнього допиту, встановленню з ним психологічного контакту, а також досягненню рівня зосереджуваності й уваги. Під час допиту педагог повинен сприяти слідчому вірно зрозуміти відповіді допитуваного, оскільки про деякі явища та предмети у дітей різних вікових груп формуються неточні й неоднакові уявлення.
Допит осіб, які не володіють мовою, якою провадиться судочинство, також вимагає ретельної попередньої підготовки із залучення спеціаліста. Проведене нами дослідження показало, що по справах про сексуальні вбивства слідчим доводиться витрачати багато часу і зусиль, щоб підшукати відповідного перекладача. Особливість у його доборі полягає у тому, що він не тільки повинен знати граматику двох мов, й мати певні знання у юридичній термінології, достатній словниковий запас з проблем, які обговорюють на слідстві, а також навики спілкування з допитуваним під час проведення слідчої дії.
Підготовка до допиту глухого або німого передбачає з’ясування слідчим, якими мигами, мімікою та місцевими діалектами володіє ця особа, а також передбачає підбір відповідного перекладача, який розуміє та вільно може спілкуватися з допитуваним. Як перекладачі для глухих, німих, глухонімих, туговухих свідків, потерпілих, підозрюваних та обвинувачених повинні запрошуватись особи, які знайомі не тільки з мімікожестикулярною, дактильною мовою, а й розуміють знаки, міміку та їх миги.
Перед допитом слідчий повинен ознайомити перекладача з обставинами, які стосуються допиту, звернути увагу на те, що він має дотримуватись показань допитуваного, враховуючи під час перекладу використовувану ним термінологію. Слідчий повинен роз’яснити перекладачу, що той повинен перекладати питання слідчого і показання допитуваного дослівно, не ставити від свого імені уточнюючі й додаткові питання, не вести розмов без потреби, не коментувати і не висловлювати свої припущення з приводу відповідей допитуваного. Під час допиту глухонімого, якщо останній може читати і писати, слідчий може, на його прохання, написати у протоколі питання, на які допитуваний власноручно дає письмові відповіді, про це у протоколі робиться відмітка.
При допиті свідків, потерпілих, підозрюваних і обвинувачених по справах про злочини, які посягають на права інтелектуальної власності слідчий може використовувати усі передбачені кримінально-процесуальним законодавством форми участі спеціаліста, а саме: а) пояснення слідчому щодо спеціальних питань, які виникли під час допиту; б) звернення з дозволу слідчого із запитаннями до допитуваної особи; в) заяви з приводу відповідності показань положенням тієї галузі знань, яку представляє спеціаліст.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
