Як нам відомо, останнім часом в Україні шахрайство набуло поширення і характеризується зміною форм, видів і способів. Для ефективної боротьби з даним антисоціальним явищем слід використовувати знання про криміналістичну характеристику злочину, яка відображає переважно дані про окремі елементи злочину: особу злочинця і потерпілого, прийоми підготовки, вчинення і приховування окремих видів злочинів; ситуаційно обумовлені, причинно або іншим чином пов'язані з подією злочину результати відповідних змін у навколишньому середовищі, що мають доказове значення; спроби до приховування слідів злочинів, що вживаються злочинцями, а також інформацію про інші обставини, що можуть бути корисними для повного, всебічного і об'єктивного розслідування кримінальних справ [1, С.356].
Криміналістична характеристика злочину нерозривно пов’язана з іншими частинами науки криміналістики, так як відомості для криміналістичної характеристики збираються в результаті виявлення її елементів за допомогою методів, прийомів та засобів криміналістики. Криміналістична характеристика формується в першу чергу на основі науково – дослідницької діяльності та вивчення і узагальнення усіх видів криміналістично значущої інформації.
Серед науковців існує думка про те, що криміналістичну характеристику злочинів слід розглядати у теоретичному та прикладному аспектах.
У теоретичному аспекті криміналістична характеристика - це наукова категорія криміналістики. У зв'язку з цим вона повинна мати своє загальне поняття, визначення (дефініцію), внутрішню структуру, посідати певне місце у системі криміналістики та виконувати певні функції.
У прикладному аспекті криміналістична характеристика повинна бути подана у вигляді описів, таблиць, схем, графіків, комп'ютерних програм тощо.
Однак, на сучасному етапі розвитку криміналістики однозначної єдності у підходах вчених щодо поняття “криміналістична характеристика” не має. Проблемою для науковців залишається конструювання визначення (дефініції) криміналістичної характеристики, так як існують різні погляди щодо її зовнішньої будови і внутрішнього змісту.
Так, на думку ж І.Ф. Герасимова, криміналістична характеристика – це сукупність відомостей про такі загальні, типові ознаки, обставини та інші характерні риси певного виду злочинних діянь, які мають важливе організаційне і тактичне значення для розкриття цього виду злочинів [2, С.92-95].
Криміналістична характеристика – це ідеальна сукупність криміналістично значимих елементів і їх ознак про закономірності механізму конкретного виду злочинів і закономірностей формування джерел доказової інформації, що сприяють швидкому і ефективному розкриттю та розслідуванню злочинів (В.Г. Гончаренко, Г.А. Кушнір, В.Л. Попалий).
З цього приводу М.В. Салтевським зазначає, що “криміналістична характеристика - це інформаційна модель, що становить собою якісно-кількісний опис типових ознак конкретного виду (гру¬пи) злочинів”.
Однак, підсумувавши думки різних науковців можна об’єднати їх основні положення та визначити криміналістичну характеристику як систему відомостей про певні види злочинів, ознаки суб’єкта злочину (особи злочинця), його мотиви, предмет посягання, обстановку, злочинні способи, які мають значення для виявлення і розкриття таких діянь криміналістичними засобами, прийомами та методами [3, С.375].
Отже, вчення про криміналістичну характеристику злочинів як вихідна теоретична і інформаційна база побудови окремо методичних рекомендацій є складовою частиною завершального розділу криміналістики - криміналістичної методики. Загальні положення криміналістичної характеристики входять як важливий складовий компонент до загальнотеоретичної частини криміналістичної методики. Криміналістична характеристика окремої категорії злочинів є елементом структури методики їх розслідування.
З огляду на зазначені підходи сутність досліджуваного нами явища полягає в наступному: криміналістична характеристика розглядається як система, що містить ознаки і дані про закономірні зв'язки слідів, які виражені відповідним ступенем вірогідності, встановленої на підставі узагальнення даних матеріалів кримінальних справ, та апробованих слідчою практикою. Такі дані є основою для побудови систем типових версій, що використовуються при вирішенні конкретних слідчих завдань, висуненні робочих версій.
У загальнотеоретичному плані можна говорити про криміналістичну характеристику злочинів як про систему, що містить сукупність криміналістично значущих ознак. Такий висновок базується на аналізі вже розроблених криміналістичних характеристик злочинів окремих видів, їх науковому узагальненні, що становить основу для розвитку загального вчення про криміналістичну характеристику злочинів.
Вищевикладене дає підстави вважати, що криміналістична характеристика злочинів є важливою передумовою діяльності практичних працівників правоохоронних органів. Зокрема, в процесі розслідування справ по шахрайствах слідчий порівнює типові елементи криміналістичної характеристики з наявними матеріальними джереламиі на основі цього робить висновок відносно кримінально – правової кваліфікації. Так як елементи криміналістичної характеристики нерозривно пов’язані та взаємообумовлені, знаючи спосіб вчинення шахрайських посягань, обставини, при яких вчинено злочин, сліди, які залишив злочинець можна з великою вірогідністю визначити невідомі елементи, в тому числі і особу злочинця. У той же час знання типової криміналістичної характеристики дає можливість висунути найбільш обґрунтовані версії.
Функціональна роль криміналістичної характеристики полягає в тому, що вона задає напрям для слідчого, при розслідуванні злочину, завдяки специфічності ознак, визначає хід розслідування, а також дозволяє визначити коло питань, що підлягають з'ясуванню і систему тактичних завдань при розслідуванні.
Криміналістична характеристика базується на узагальненні практики розслідування кримінальних справ та обумовлена множинністю змісту елементів, а також вказує на можливі варіанти тієї або іншої обставини, наприклад на можливі способи скоєння злочину [4]. Криміналістична характеристика злочину є орієнтуючою інформацією для слідчого при провадженні попереднього слідства. Вона вказує на можливість існування і зміст певного факту, що є елементом криміналістичної характеристики злочину, що розслідується.
Література:
1. Біленчук П.Д., Личиченко В.К., Клименко Н.І. та ін. Криміналістика: підручник. / за ред.. П.Д. Біленчука. – 2-ге вид., випр.. і доп. – К.: Атіка, 2001. – 544 с.: іл.
2. Герасимов И.Ф. Криминалистические характеристики преступлений в методике расследования // Методика расследования преступлений. Общие положения. Матер. науч.-практ. конф. - Одесса. – 1976. – 95 с.
3. Сергеева Л.А. Сущность и значение криминалистической характеристики преступлений // Руководство для следователей. – М.: Юрид.лит., 1971. – 750 с.
4. Образцов В.А., Танасевич В.Г. Понятие и криминалистическое значение следственной ситуации // Советское государство и право. – 1979. - №8. – 115 с.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
