ДЕ ЯКІ АСПЕКТИ ЗАКОНОДАВЧОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ЗЛИТТЯ ТА ПОГЛИНАННЯ
10.12.2009 00:15
Author: Кириченко Олександр Анатолійович, доктор економічних наук, професор, науковий консультант Інституту законодавства Верховної Ради України, Ваганова Олена Володимирівна, аспірант Університету економіки та права «КРОК», асистент кафедри Інвестиційного бізнесу
[Civil and domestic law. Civil judicial law. Commercial law. Housing right. Obligation law. International private law]
Постановка проблеми. Загальносвітові дискусії про роль злиттів та поглинань у сучасній економіці, про різні форми державного регулювання даних процесів, зберігають свою актуальність і в теперішній час. Злиття та поглинання стають інструментом, що забезпечує досить швидке рішення цілого ряду завдань і проблем, що стоять перед українськими компаніями: збільшення розміру компаній, вихід на нові ринки, диверсифікація, підвищення стійкості бізнесу, поліпшення структури капіталу і т.і.
Можна сказати, що злиття і поглинання, а точніше, їх динамічне функціонування, в певному сенсі є макроекономічним індикатором ефективності розвитку економіки і її інститутів. З погляду державного (макроекономічного та інституціонального) регулювання дана сфера потребує комплексного підходу, який повинен опиратись на інструментарій цілого ряду функціональних напрямків економічної політики.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасна економічна література містить значний обсяг теоретичних і емпіричних робіт, присвячених аналізу окремих аспектів функціонування ринку M&A. Різні аспекти розвитку ринку злиттів і поглинань аналізувалися в роботах як вітчизняних, так і закордонних науковців: Авдашевої С.Б., Бішопа Д., Галпин Т., Гохана П., Десаи А., Ігнатішина Ю.В., Іонцева М.Г., Кэмпбелла Є., Кэплан С., Льон К., Майерса С., Могілевського С.Д., Молотнікова А.Е., Мусатової М.М., Радигіна А.Д., Ентової Р.М. та ін.
Мета дослідження. Визначення проблемних моментів, щодо законодавчого регулювання ринку M&A, та шляхи їх розв’язання.
Основні результати дослідження. Злиття та поглинання – це не просте об'єднання декількох майнових комплексів (підприємств) і трудових колективів, але специфічне явище сучасної економіки, пов'язане з корпоративною організацією капіталу. Ключове поняття в цьому випадку – «корпоративний контроль», тобто розподіл контролю в системі корпоративного керування, що характеризує ступінь впливу різних груп власників на діяльність корпорації та результати цієї діяльності.
Аналіз сучасних теоретичних підходів, та дослідження існуючих моделей регулювання у відповідній сфері, свідчать про те, що відповідна система законодавчих актів досить швидко застаріває і потребує постійної та істотної доробки діючих норм. Тим часом для України вкрай актуальною є часткова законодавча «неврегульованість» процесів господарської інтеграції, яка проявляється в можливості використання недоліків чинного законодавства і системи державного контролю для одержання прав власності на економічні активи несумлінними власниками.
Не можна сказати, що для української ділової спільноти, а також з точки зору правового регулювання процес придбання контролю над компанією, і сам процес реорганізації є новим. Весь період існування української держави ознаменований цілим рядом подій, які за своєю правовою суттю відносяться саме до процесів злиття та поглинання, дружніх, не недружніх, конгломератних, горизонтальних, вертикальних. Найбільш яскравими прикладами злиття та поглинання служать історії формування відомих фінансово-промислових груп: СКМ, ПРИВАТ та ін. Останній час ознаменований активізацією процесів злиття та поглинання на банківському ринку, на ринку страхових послуг, а також на ринку нерухомості.
Світова практика, свідчить про те, що процеси злиття та поглинання дуже часто своєю метою мають створення умов для економічної концентрації. У зв'язку з цим всі економічні системи, зацікавлені в розвитку конкуренції та недопущенні монополізації ринків, тому вони жорстко контролюють ринок злиття та поглинання. В Україні функції контролю за економічною концентрацією покладені на Антимонопольний комітет України. Діючи в рамках своїх повноважень, АМКУ надає попередню згоду на концентрацію суб'єктів господарської діяльності. Так, попередня згода АМКУ необхідна:
1) у випадках, якщо сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації (з врахуванням відносин контролю) за останній фінансовий рік, перевищує суму, еквівалентну 12 мільйонам ЄВРО і при цьому:
а) вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів, у тому числі за кордоном, більш ніж у двох учасників концентрації, перевищує суму, еквівалентну 1 мільйону ЄВРО в кожного, і
б) вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів в Україні хоча б одного учасника концентрації, перевищує суму, еквівалентну 1 мільйону ЄВРО;
2) у випадках, якщо частка на певному ринку товару будь-якого учасника концентрації або сукупна частка учасників концентрації, з врахуванням відносин контролю, перевищує 35 %, і концентрація відбувається на цьому ж або суміжному з ним ринку товарів, незалежно від сукупної вартості активів або сукупного обсягу реалізації товарів учасників концентрації. [ ]
Крім загальних вимог законодавством закріплений цілий ряд галузевих особливостей та обмежень. У зв'язку з цим успіх злиття та поглинання прямо залежить від ефективності розробленої юридичної конструкції - механізму злиття та поглинання, що найбільш відповідає інтересам заінтересованих осіб. Слід зазначити, що «незрілість» правового регулювання процесів злиття та поглинання, низька правова та корпоративна культура, відсутність правових механізмів забезпечення прав нових власників від зловживань як з боку колишніх власників підприємств, так і з боку менеджменту, не дозволяють здійснити процеси злиття та поглинання за стандартами, які прийняті в країнах з традиційною ринковою економікою.
Злиття та поглинання, проведені з дотриманням вимог законодавства, а також прав та законних інтересів всіх учасників процесу є цивілізованими інструментами розвитку бізнесу в усьому світі. Щоб Україна не випадала з світових економічних процесів, необхідно в самі стислі строки привести законодавчу базу України у відповідність зі світовими аналогами. Подібні дії з боку уряду можуть стати передумовами для поліпшення інвестиційного клімату в країні. Свобода підприємництва, гарантії захисту прав власності, боротьба з корупцією, підвищення загальної правової культури повинні не декларуватися, а реально забезпечуватися. Слід зазначити, що перші кроки в цьому напрямку вже зроблені, 17 вересня 2008 Верховна Рада прийняла закон «Про Акціонерні товариства», який набрав чинності в квітні цього року. Але ж деякі статті закону не дають однозначного трактування практики їх реалізації, що може негативно вплинути на інвестиційну привабливість України.
На наш погляд для ефективного функціонування ринку M&A в Україні необхідно ретельно вивчити законодавство розвинутих країн. Хоча масштабна рецепція елементів закордонних моделей регулювання злиттів і поглинань не представляється виправданої. Досвід ЄС в сфері державного регулювання злиттів і поглинань може бути застосовано до українського ринку корпоративного контролю, а законодавство США багато в чому орієнтоване на регулювання тендерних пропозицій публічних компаній з використанням інструментів фондового ринку. В вітчизняній практиці інструменти фондового ринку недостатньо активно використовуються в даній сфері, тому законодавство США не підходить для умов України.
Існує експертна думка, що на розвиток українського ринку M&A негативно впливають такі чинники:
- непрозорі структури власності;
- активне використання компаніями схем оптимізації податків;
- неефективність контролюючого середовища;
- відсутність достовірної звітності та тривалий процес її підготовки;
- відсутність в учасників M&A-угод належного досвіду щодо їх здійснення тощо.
Крім цього в Україні процедура укладання угод зі злиттів та поглинань має ряд особливостей. Головними з них є недостатність та неповнота інформації внаслідок неефективного бухгалтерського обліку, обмеженість можливостей ІТ систем, які не задовольняють вимоги інвесторів, можливість рейдерських захоплень компаній. Тому більшість М&A операцій здійснюється за межами української юрисдикції.
Висновки. Специфіка діяльності держави на ринку корпоративного контролю обумовлена реалізацією трьох ключових функцій: приватизаційні продажі, придбання (адміністративними або ринковими методами) активів, регулювання (законодавство, відомчий контроль, правозастосування). Необхідно відзначити, що система державного регулювання злиттів і поглинань підлягає постійному моніторингу на предмет її відповідності сучасним потребам економічної дійсності та своєчасному реформуванню. Діюча система державного регулювання України, на нашу думку, потребує доробки за наступними основними напрямками:
1. Підтримка високого рівня конкуренції на товарних і фінансових ринках шляхом встановлення обмежень на певні умови угод злиттів і поглинань: кваліфікація угод, що приводять до монопольного положення компанії, визначення порядку і строків схвалення угод з боку вповноважених державних органів, встановлення порядку інформування зацікавлених осіб про проведення угоди господарюючими суб'єктами, регламентація процедури оскарження рішень антимонопольного органа зацікавленими особами та ін.
2. Підвищення рівня прозорості угод злиттів і поглинань, встановлення процедур своєчасного і повного інформування акціонерів і інвесторів підприємства про наміри та дії нового власника при проведенні М&A угоди.
3. Дотримання балансу інтересів найбільшого власника і міноритарних акціонерів. Зокрема, необхідне вдосконалювання методики слушної оцінки ринкової вартості пакета акцій при реалізації права мажоритарного власника примусового викупу міноритарних пакетів акцій.
4. Протидія недружнім поглинанням. Зокрема одним з запропонованих ефективних методів може стати встановлення солідарної відповідальності реєстратора і емітента за збиток, заподіяний власникові цінних паперів неправомірними діями реєстратора.
Література:
1. Господарський кодекс України.
2. Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI
3. Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 № 2210-III
4. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991. №1560-ХІІ
5. Державна фінансова політика та прогнозування доходів бюджету України. / М.Я. Азаров, Ф.О. Ярошенко, Т.І. Єфімеко та ін. – К.: НДФІ, 2004.
6. Економіко-правові проблеми державотворення в Україні(науково-експертні доповіді) / Авт.кол.:О.Л.Копиленко, Т.Т.Ковальчук, В.К.Черняк та ін.-К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 2009.-236с.
7. Сизов А.В. Анализ эффективности слияний и поглощений // Закон и право. – 2007. - № 1. - стр. 93-95
8. www.advisers.ru. «ИА Advisers - слияния поглощения, защита собственности».
e-mail: zovag@rambler.ru
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
