ЩОДО РОЗУМІННЯ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА ЯК ПРИНЦИПУ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА В УКРАЇНІ
14.01.2010 19:02
Автор: Підвальна Мирослава Зіновіївна, студентка юридичного факультету, старший лаборант кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Хмельницького університету управління та права
[Административное право. Административное процессуальное право. Таможенное и налоговое право. Муниципальное право]
На сьогодні в українській доктрині немає уніфікованого розуміння феномену верховенства права, що пов’язано з багатогранністю розуміння самого поняття „право” і з тим, що в ч. 1 ст. 8 Конституції України [1], міститься лише згадка про верховенство права, а в частинах 2 і 3 цієї ж статті говориться про верховенство закону, пряму дію норм Конституції.
Розуміння верховенства права наводиться у Рішенні Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року в справі про призначення судом більш м'якого покарання [6], Постанові Пленуму Верховного Cуду України „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” («конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими») [5], рішеннях Європейського суду з прав людини.
Центральний аспект принципу верховенства права пов’язаний із визначальною роллю незалежних та неупереджених судів, що діють в рамках правової системи. Саме ці принципи містяться у статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод [2], що разом із прийнятими додатковими протоколами за своїм змістом збігається зі статтями 8 і 10 Загальної декларації прав людини і статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.
Серед процесуальних законів лише Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС) [4] закріплює та конкретизує принцип верховенства права, хоч і частково, через призму статті 3 Конституції України [1], зазначаючи, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Підтримуємо думку С.П. Головатого, який вважає, що до системи позитивних норм українського права, що становлять зміст принципу верховенства права в рамках адміністративного судочинства, окрім вищенаведеної норми, належать й інші положення КАС [7; 1549], зокрема: про гарантію для особи звертатися до адміністративного суду з метою захисту прав і свобод людини (громадянина) безпосередньо на підставі положень Конституції України; про заборону для судді (суду) відмовляти в розгляді та вирішенні справи за мотивами неповноти, нечіткості, незрозумілості, суперечливості чи відсутності положень в українському законодавстві, які стосуються предмета спору між особою та владою; про примат міжнародного права відносно національного законодавства. Зміст принципу верховенства права опосередковано розкривається і через інші принципи адміністративного судочинства: законності; рівності перед законом і судом щодо всіх учасників адміністративного судочинства; змагальності сторін; гласності і відкритості судового процесу; гарантії апеляційного та касаційного оскарження рішень суду нижчої інстанції тощо.
КАС [4] встановлює, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, що відповідає вимогам ратифікованої Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод [2] та ст. 17 ЗУ „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” [3]. Позивач може обґрунтовувати свої вимоги, вказуючи на рішення Європейського суду, яке є підставою для провадження за винятковими обставинами (п. 2 ст. 237 КАС [4]).
Європейський суд з прав людини розкриває зміст принципу верховенства права через формулювання вимог, які виводяться з цього принципу [8; 89]: про якість закону, захист від свавілля, про доступ до суду, вимога (принцип) правової визначеності, вимога про обов’язковість судових рішень, про невтручання законодавчої влади у здійснення правосуддя.
Зміст принципу верховенства права розкривають і положення частин 3 і 4 ст. 8 КАС України: звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Література:
1. Конституція України від 28 червня 1996 року (із змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141.
2. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. // Офіційний вісник України. – 1998. - № 13.
3. Закон України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” // Офіційний вісник України. – 2006. - № 12. - Ст. 792.
4. Кодекс адміністративного судочинства від 6 липня 2005 року // Відомості Верховної Ради України. – 2005. - № 35 – 36, № 37. – Ст. 446.
5. Постанова Пленуму Верховного суду України № 9 від 1 листопада 1996 року „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2000. - № 4.
6. Рішення Конституційного Суду України в справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 // Офіційний вісник України. – 2004. - № 45. - Ст. 2975.
7. Головатий С. Верховенство права: Монографія: У 3-х кн. - К.: Видавництво „Фенікс”, 2006. – LXIV; 1747 с. (бібліографія; додаток: глосарій; рез. англ.) - Книга 3. Верховенство права: український досвід. – lvii – lxiv; с. 1277 – 1747.
8. Кодекс адміністративного судочинства України: науково-практичний коментар: У 2 т. / За заг. ред. Р.О. Куйбіди. – К.: Книги для бізнесу, 2007. – Том 1. – 552 с.
e-mail: Myroslava_Pidva@mail.ru
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
