Термін «операція» запозичений ученими-криміналістами з військової термінології й спочатку, досить плідно використовувався в теорії та практиці оперативно-розшукової діяльності. Так, І.М. Лузгін, одним з перших, запропонував назвати «операцією» систему оперативно-розшукових заходів. У одній із своїх монографій він зазначав, що операція є складним комплексом оперативно-тактичних і розшукових заходів, спрямованих на виявлення та затримання злочинця, пошук викраденого майна; вона проводиться оперативними підрозділами правоохоронних органів без участі слідчого (Лузгін І.М., 1973 р.).
У Тлумачному словнику української мови за редакцією В.Т. Бусела операція визначається як «сукупність бойових дій, підпорядкованих єдиній меті, єдиному завданню». Якщо в даному визначенні слово «бойові» замінити виразом «слідчих дій, оперативно-розшукових заходів та організаційних дій», то ми одержимо спрощене визначення поняття «тактична операція».
Таке запозичення, на нашу думку, є цілком необхідним, тому що в діяльності з виявлення, розкриття і розслідування злочинів все більшого значення почали отримувати не розрізнені дії (слідчі, оперативно-розшукові), а їхні комплекси. У зв’язку із цим виникла «об’єктивна необхідність вивчення в тактиці слідства не тільки окремих слідчих дій, але й певних їх сукупностей, необхідних для виконання постійно виникаючих у ході розслідування злочинів завдань» (Дулов А.В., 1979 р.).
Починаючи з 1972 р., коли А.В. Дулов торкнувся проблеми використання на досудовому слідстві тактичних операцій, з’явилася значна кількість публікацій по цьому питанню, серед яких виділяються роботи Р.С. Бєлкіна (1993, 1997 р.) І.Ф. Герасимова (1986 р.), Л.Г. Драпкіна (1976 р.), А.В. Дулова (1972, 1979 р.), М.О. Селіванова (1976 р.), В.І. Шиканова (1975, 1976 р.), М.П. Яблокова (1985 р.) й інших авторів. Кожний з них, того часу, пропонував своє розуміння тактичної операції, однак і сьогодні в науковій літературі, зокрема і серед українських науковців, не існує загальновизнаного її визначення. Хоча, досить плідними з цього питання є публікації В.П. Бахіна (1988, 2002 р.), П.Д. Біленчука і В.І. Перкіна (1996 р.), М.В. Салтевського (2005 р.), В.М. Шевчука (2003, 2004 р.) та інших вчених.
Крім цього, немає єдності думок і по питанню назви даного інституту. Так, ряд авторів (В.П. Бахін (1988 р.), А.В. Дулов (1975, 2006 р.), В.М. Шевчук (2003, 2004 р.) В.І. Шиканов (1975, 1976 р.), у тому числі й автор даної статті, схиляються до назви «тактична операція», інші використовують термін «криміналістична операція» (М.П. Яблоков (1985 р.), треті оперують поняттям «тактична комбінація» (Р.С. Бєлкін (1993, 1997 р.).
На підставі проаналізованих поглядів зазначених науковців на поняття тактичної операції можна виділити низку її ознак: 1) це сукупність (система) дій: слідчих, оперативно-розшукових і організаційних; 2) такі дії повинні бути погоджені й скоординовані, проводитися в певній послідовності; 3) істотною ознакою такої операції є її мета; 4) операція здійснюється під одноособовим керівництвом слідчого; 5) в ході тактичної операції виконуються такі завдання розслідування, які не можуть бути виконані при проведенні одиничних дій; 6) кожна тактична операція припускає сукупність дій певної послідовності.
Узагальнюючи вищенаведені ознаки, пропонуємо таке визначення тактичної операції. Тактична операція - це сукупність скоординованих слідчих, оперативно-розшукових і організаційних дій, здійснюваних в певній послідовності, під керівництвом слідчого із залученням інших осіб для виконання завдань, які мають самостійне значення на певному етапі досудового розслідування.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
