Важливим елементом криміналістичної характеристики злочинів є особа потерпілого. Система ознак, що стосуються особи потерпілого, має складну структуру. У літературних джерелах зазначається, що вона охоплює загальні демографічні ознаки (стать, вік, місце проживання, роботи та навчання, професія, фах, освіта та ін.), дані про спосіб життя, риси характеру, навички і схильності, зв’язки і стосунки. Відомості про потерпілого включають також дані про його віктимність.
Особа потерпілого – досить складний у криміналістичному відношенні елемент, який змінює своє становище залежно від категорії злочину, виду злочинного посягання, наявності або відсутності зв’язків між потерпілим і злочинцем, психологічних особливостей потерпілого, його рольових функцій до і під час учинення злочину.
Термін «потерпілий» - означає людину, що зазнала матеріальних втрат, кривди, чогось тяжкого, неприємного, дістала фізичну або моральну травму.
Поведінка потерпілого розрізняється по етапах: поведінка, що передує злочину, період безпосереднього скоєння злочину і період після вчинення злочину.
Вивчення особливостей поведінки потерпілого, що передували злочину, дозволяє глибше зрозуміти причини шахрайських дій, встановити важливі особливості його поведінки.
Аналіз поведінки жертви в процесі вчинення злочину сприяє виявленню умов, що полегшують шахраєві реалізацію його злочинних намірів, і оперуючи соціальними цінностями розробити методику усунення цих чинників.
Знання реакції і наступних дій потерпілого після заволодіння його майном дозволяє досліджувати позицію, яку займає потерпілий по відношенню до своїх правових і моральних обов'язків і його бажання сприяти правоохоронним органам для здійснення правосуддя. Розкриття цієї складової поведінки жертви злочину дозволить істотно вплинути на ефективність діяльності правоохоронних органів по розкриттю і розслідуванню шахрайських посягань.
Діяльність по розслідуванню шахрайських посягань передбачає не лише рішення завдань по встановленню, затриманню і притягненню до кримінальної відповідальності осіб, винних в скоєнні злочину. У сферу діяльності слідчого входить також вивчення механізму кожного злочину, виявлення об'єктивних і суб'єктивних ознак, які сприяють вчиненню злочинів і розробка заходів по їх попередженню.
Практика боротьби з шахрайством свідчить про те, що злочини даної категорії є результатом певних стосунків між потерпілим і шахраєм. Між можливою жертвою і потенційним злочинцем складаються специфічні стосунки, на основі яких вчиняється злочин. Тобто, ще до вчинення злочину виникають і встановлюються складні зв'язки, які утворюють цілий комплекс стосунків, результатом яких є сам факт шахрайського посягання.
Тому усебічне вивчення особи потерпілого від шахрайства і його поведінки має не менше значення, ніж знання особистих якостей і поведінки шахрая.
Знання різних видів зв'язку «потерпілий - злочинець» допомагає в аналізі вихідної інформації про подію злочину, особу, що його вчинила, і жертву злочинного посягання. Воно може бути використано й при побудові слідчих версій, дозволяючи врахувати найбільш ймовірні варіанти утворення та розвитку такого зв'язку.
e-mail: allois3@yandex.ru
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
