ЩОДО ПИТАННЯ ВЗАЄМОДІЇ ПРИНЦИПІВ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА ТА КОНСТИТУЦІЇ
07.04.2010 21:00
Автор: Потапова Олена Вячеславівна, асистент кафедри міжнародного та європейського права Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана
Розподіл функцій національного та міжнародного права, їх співвідношення, взаємодія та взаємозалежність вже тривалий час залишаються в правовій науці предметом дискусій. Досвід сучасних держав свідчить, що це питання вони вирішують на конституційному рівні. Можна виділити декілька варіантів конституційного регулювання статусу принципів та норм міжнародного права в національній сфері.
Так, наприклад, загальні норми міжнародного права є складовою частиною федерального права Австрії (Австрійський федеральний конституційний закон, ст..9, ч.1), Угорщини (ст..7 Конституції Угорщини). Більш широко сприймає міжнародне право Конституція Російської Федерації (ст.15), яка встановлює, що загальновизнані принципи і норми міжнародного права і ратифіковані парламентом міжнародні договори є складовою частиною правової системи РФ. Конституція Республіки Білорусь (ст.8) визнає пріоритет загальновизнаних принципів міжнародного права. Тобто конституції надають конституційний статус загальновизнаним принципам міжнародного права.
Конституція України (ст.9) визнає складовою частиною національного законодавства лише чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Принципи і норми міжнародного права Конституція України включає у правову систему держави лише при формуванні і проведенні зовнішньополітичної діяльності (ст.18).
Визнання пріоритету норм міжнародного права, зокрема його принципів, не знаходиться в протиріччі з одним із головних завдань конституції – забезпеченням суверенітету і незалежності держави. Прийняття державою законів у відповідності з міжнародним правом є правомірним здійсненням її суверенітету. Принцип суверенної рівності держав, встановлюючи право держави на вільний вибір своєї політико-правової системи, пов'язує це з наступним обов’язком: «кожна держава повинна виконувати повністю та добросовісно свої міжнародні зобов’язання» (Декларація про принципи міжнародного права 1970 р.).
Правова система держави в цілому, і в першу чергу конституція, повинні відповідати вимогам міжнародного права, основною з яких сьогодні є забезпечення виконання своїх зобов’язань з міжнародного права (Статут ООН ч.1, ст..4). Принцип добросовісного виконання зобов’язань закріплений і у Віденській конвенції про право міжнародних договорів 1969 р., до якої Україна приєдналася у 1986 р.
Пріоритетність принципів міжнародного права, яка пов’язана з участю України у відносинах з іншими державами і міжнародним співтовариством в цілому, повинна бути одним із головних принципів розвитку законодавства. Мова йде саме про основні загальновизнані принципи, які є найважливішими у міжнародній практиці, складають ядро сучасного міжнародного права і є нормами, наділеними вищою імперативною юридичною силою.
Потребує також удосконалення законодавство, яке має забезпечувати внутрішньодержавний правовий механізм реалізації міжнародно-правових норм, адже саме у національній правовій системі великий масив абстрактних норм міжнародного права набуває своє реальне, життєве значення.
Враховуючи, що правова держава означає те, що вона є і міжнародно-правовою державою, вважаю доцільним законодавче закріплення пріоритетності загальновизнаних принципів міжнародного права в Конституції України.
e-mail: olena777_8@ukr.net
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
