ІНСТИТУТ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ ОПОЗИЦІЇ ЯК ФОРМА ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ
08.04.2010 20:53
Автор: Павшук Катерина Олександрівна, студентка підготовки кадрів для органів прокуратури України Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого
Одним з головних елементів сучасної демократії є наявність політичної опозиції, яка критикує рішення діючої влади. Вперше термін «парламентська опозиція» було витлумачено Законом Україні «Про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» де опозиція закріплювалась як сукупність депутатських фракцій, які не входять до коаліції. Але це формулювання відносить до статусу парламентської опозиції й ті фракції, які займають пасивну позицію. Більш детальне визначення міститься у ч.І ст.68 Регламенту Верховної Ради України.
Інститут парламентської опозиції є формою громадського контролю. До відносин, які складаються по лінії «уряд - опозиція», притаманні всі елементи правовідносин у сфері громадського контролю. Контролюючим суб'єктом є опозиційна політична партія, яка є різновидом об'єднань громадян. Підконтрольним суб'єктом виступає політична сила, яка знаходиться у владі, та сформований нею уряд. Правовідносини між суб'єктами виникають з приводу об'єкта - рішень, дій та спрямованості політики правлячих кіл. Юридичним змістом є контрольні повноваження парламентської опозиції, закріплені у Регламенті Верховної Ради України. Підставою для виникнення контрольних правовідносин стають юридичні факти у вигляді інформації про діяльність органів публічної влади, на основі якої громадськість може брати участь у політичних процесах.
Влада не здатна задовольнити інтереси кожного громадянина, тому опозиція виступає своєрідним компенсатором вимог. Опозиція діє як посередник між владою та громадськістю. Вона надає уряду відомості щодо найменших змін громадської думки для того, щоб він відповідним чином трансформував політичний курс. З іншого боку опозиція забезпечує громадськість альтернативною інформацією, на основі якої остання може брати участі у політичному процесі. За умови зростання громадського незадоволення опозиція здатна полегшити ситуацію, стримати конфлікти. Тому доцільним є створення Національної асоціації громадського контролю саме при главі опозиційного уряду.
Україна зіткнулася із рядом проблем утвердження опозиції. Серед них відсутиіст консенсусу в політиці, слабкість опозиційного лідерства, недостатній кадровий потенціал професійних чиновників вищого рангу, відсутність достатнього законодавчого регулювання опозиційної діяльності та низький рівень демократичної політичної культури суспільства.
Література:
1. Про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» та деяких інших законодавчих актів України (щодо порядку проведення позачергови виборів до Верховної Ради України та заміщення народних депутатів України, повноваження яких були достроково припинені): Закон України, від 1 черв. 2007р: N 1114-V // ВВР. - 2007.- № 28. - Ст.383
2. Про звернення громадян: Закон України від 02.10.1996 № 393/ 96-ВР // ВВР. - 1996. - № 47. - Ст. 257
3. Регламент Верховної Ради України: Затверд. Постановою Верховної Ради України від 19 вересня 2008р.// ВВР- 2009.-№ 1-2, 3-4. - Ст. 313
4. Статус опозиції: вітчизняний та зарубіжний досвід і рекомендації: витяги з інформаційно-аналітичного дослідження, підготовленого Лабораторією законодавчих ініціатив// Матеріали круглого столу «Проблеми подальшої інституалізації коаліції та опозиції у Верховній Раді України», 12 черв. 2008р. - K.: K.I.C., 2009.- С. 52
e-mail: katerinapavshuk@yandex.ru
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
