ДЖЕРЕЛА КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ В ПЕРІОД ГЕТЬМАНЩИНИ (1722-1743 рр.)
07.04.2010 21:18
Author: Загурський Олександр Богданович, доцент, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
[Theory and history of the state and law. History of political and legal studies. Philosophy of law]
Кримінально-процесуальна політика періоду з 1722 по 1743 рр. характеризується значною кількістю законодавчих актів Гетьманщини, які регулювали питання судочинства. Так, в 1722 році гетьман І. Скоропадський запропонував Петру I на затвердження так звані “Решетилівські статті”, частина яких була відхилена або задоволена з застереженнями. Цікавим є той факт, що вперше за історію українсько-російських відносин даний документ був впроваджений в життя в односторонньому порядку – спеціальним царським указом.
До того ж, указом Петра I від 16 травня 1722 р. при гетьмані І. Скоропадському створюється Малоросійська колегія. На нашу думку, основною метою даного запровадження було поширення російського законодавства і подальша ліквідація автономії Гетьманщини. Малоросійська колегія стала найвищою адміністративною і судової установою в Гетьманщині і була наділена правом розглядати скарги на рішення Генерального військового суду, полкових та ратушних судів. Була ліквідована 22 серпня 1728 р. указом Верховної Таємної ради.
Протягом 1722-1723 рр. П. Полуботком було видано три універсали, яки визначали напрямки удосконалення кримінально-процесуальної політики Гетьманської держави. Зокрема, вони стосувалися колегіальності розгляду та вирішення судових справ, а також порядку апеляційного оскарження.
В 1728 році було видано царський указ, яким були затверджені “Рішительні статті” гетьману Д. Апостолу, передбачалося відновлення політичної системи Гетьманщини на засадах Березневих статей 1654 р. Тим самим це означало повну відмову підтвердити права і вольності Війська Запорізького, а це, в свою чергу, поглиблювало залежність України від Росії.
Крім того, це свідчило про встановлення порядку судового розгляду, порядок подачі апеляцій до Генерального військового суду, гетьмана і Колегії закордонних справ, вжиття санкцій за винесення неправосудних вироків.
До того ж було визначено, що в Гетьманщині судять різними правами, а тому для його корисності варто перекласти його на великоросійську мову. В досліджуваний період накопичилося достатня кількість різноманітних і неузгоджених між собою джерел права, які були запозичені з інших правових систем (Литви, Польщі, Німеччини та Російської імперії). Оскільки, створювало значні труднощі у правозастосуванні і призводило до зловживань в судовій системі, виникла необхідність в систематизації діючого українського права.
е-mаіl: zаgиrsky.sasha@gmail.com
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
