НЕЙТРАЛІЗАЦІЯ ПРОТИДІЇ ОБВИНУВАЧЕНОГО (ПІДОЗРЮВАНОГО) У ВЧИНЕННІ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ
20.04.2010 20:59
Author: Гребенюк Анна Валентинівна, старший викладач кафедри експертно-криміналістичного забезпечення ОРД в системі СБ України Національної академії СБ України
1. Допит є найпоширенішою слідчою дією, основним джерелом одержання й перевірки інформації про терористичний акт. Тому дача неправдивих, перекручених показань, або відмова від показань підозрюваним (обвинувачуваним) у вчиненні такого злочину змушує слідчого вдаватися до тактичних засобів нейтралізації протидії з боку допитуваного. Основними з таких засобів є тактичні прийоми, тактичні комбінації та тактичні операції.
2. Допит підозрюваного у вчиненні терористичного акту, по можливості, повинен бути проведений як найпізніше після його затримання або порушення кримінальної справи, якщо особу, яка вчинила цей злочин, не затримували. Це необхідно для того, щоб одержати максимально можливу доказову викривальну базу. Якщо достатніх доказів поки не зібрано й реалізувати тактичний задум, спрямований на одержання правдивих показань ще неможливо, доцільно обмежити допит підозрюваного його вільною розповіддю. Це не тільки дозволить слідчому зберегти певний час в таємниці обсяг уже зібраних і передбачуваних до одержання доказів, але й створить у підозрюваного інформаційний вакуум, обумовлений відсутністю інформації про стан кримінальної справи і його положення. Як наслідок, можливо, це створить уявлення про повну поінформованість слідчого про його злочинну діяльність із інших джерел, через що буде відсутня потреба в його детальному допиті.
3. Крім відмови від дачі показань, конфліктність ситуації допиту підозрюваного (обвинувачуваного) у вчиненні терористичного акту може виражатися в: повідомленні слідчому неправдивої інформації; перекрученні інформації; приховуванні частини інформації; діях обвинувачуваного й захисника по створенню конфліктної напруженої обстановки допиту, нерідко з метою зриву слідчої дії.
4. Фізіологічними реакціями, які свідчать про те, що обвинувачений (підозрюваний) під час допиту дає неправдиві показання, або приховує інформацію є такі: підвищення кров’яного тиску, що супроводжується почервонінням обличчя, шиї, вух; частішання серцебиття, що видно по пульсі або виступаючим на скронях, чолі венам; посилення пітливості долонь, що проявляється в надмірному витиранні їх об штани, хустинку, прилипанні до долонь паперу, ручки.
5. Під час допиту обвинуваченого (підозрюваного) фізіологічні прояви неправди можна провокувати таким шляхом: а) брати під сумнів і просити роз’яснити сказане, просити це довести, повідомляти, що показання будуть перевірені; б) постійно задавати нові, уточнюючі, деталізуючі питання, що утрудняє процес неправди, тому що підозрюваний (обвинувачуваний) повинен пам’ятати про вже сказане, що сповільнює його розумові процеси й відповідні рухи тіла; в) залишати допитуваного до останнього моменту в невіданні про обсяг і межі поінформованості слідчого; г) слідчому варто добре підготуватися щодо предмету допиту не тільки в рамках обставин розслідуваної справи, але й ознайомитися з процесом конструювання вибухового пристрою, особливостями його закладення, підривання та іншими досить вузькими питаннями вибухової справи; д) спостерігати за поведінкою допитуваного, особливо звертаючи увагу на скороминуще вираження емоції на обличчі, загальмованість дрібних рухів кистей, пальців рук, гомілок і стоп, фізіологічні зміни; є) слухати уважно все, що вимовляє допитуваний, і фіксувати вербальні невідповідності; ж) порівнювати поведінку допитуваного з його звичною поведінкою, яку він демонстрував у ситуаціях, не пов’язаних з дачею неправдивих показань (для такого порівняння можна використовувати матеріали оперативної відеозйомки допитуваного, виявлені при обшуку домашнє відео тощо).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter