Cама необхідність кримінально-правового захисту авторських прав на комп’ютерні програми і бази даних, усе ще має потребу в обґрунтуванні. Адже на сторінках друкованих видань, в телеефірі неодноразово обговорювалося питання про потребу для України авторського права. Та й у повсякденному мисленні існує думка про корисність для українців масових порушень авторського права на комп’ютерні програми і бази даних, тому що піратська продукція продається по доступним для населення цінам.
Не заперечуючи пріоритетності цивільно-правових методів регулювання інтелектуальної власності щодо комп’ютерних програм і баз даних, все ж стан законності в аналізованій сфері в Україні, та і світі в цілому настільки серйозний, що потрібно застосування саме кримінально-правових санкцій.
Ще десять років тому російські експерти вважали, що у країнах СНД рівень контрафакта коливається від 73% до 94%: Україна — 90%, Білорусія — 94%, Киргизія — 86%, Грузія — 73%. У країнах далекого зарубіжжя: США, Великобританії, Франції, Чехії менше 10%, Фінляндії, Італії — 10%- 25%, Польщі й Бразилії — 25% - 50%.
Через п’ять років ситуація покращилася, однак за повідомленням одного з керівників Державного комітету боротьби з економічною злочинністю МВС України виданню РБК-Україна: «… 80% контрафактної продукції, виявленої в Україні, виготовлено в РФ. … За оцінкою міжнародних експертів в Україні рівень контрафактної продукції становить 60% від загальної продукції носіїв інтелектуальної власності. … В Україні налічується близько 50 млн «піратських» компакт-дисків, немаркованих голографічними контрольними марками» (за повідомленням Інтернет видання «Інтелектуальна власність», 2011 р.).
У листопаді 2011 року, за результатами програми «Таємний покупець», яку проводить Microsoft, із 892 торгових точок (магазини, офіси, сервісні центри), розташованих у 15 містах Україні, 26 % активно пропонують піратське програмне забезпечення (за повідомленням Інтернет видання «Інтелектуальна власність», 2011 р.).
У період з березня по вересень 2011 року рівень піратства в торгових точках виріс на 7%. Про це представники Microsoft нещодавно розповіли на зустрічі з журналістами. Водночас, за даними компанії GfK, яка провела опитування 771 користувача домашніх комп’ютерів із найбільших міст України, 48% респондентів готові купувати ліцензійне програмне забезпечення. При цьому 41% готові платити максимальну різницю понад вартість комп’ютера за встановлену операційну систему. Не збираються купувати ліцензійні програми 8%, ще 20% сказали, що «швидше не куплять». За останні 8 місяців за позовами компанії Microsoft було порушено 24 кримінальні справи проти розповсюджувачів неліцензійного програмного забезпечення. Станом на квітень 2011 року у провадженні судів України перебувало понад 70 справ, пов’язаних із порушенням авторських прав тільки однієї корпорації Microsoft. З них 50 — кримінальні. За словами одного з керівників департаменту інтелектуальної власності Microsoft обсяг ринку піратського програмного забезпечення в Україні складає 10 млн. доларів США.
За повідомленням керівника департаменту із захисту прав інтелектуальної власності «Майкрософт Україна» за 8 місяців 2011 року було порушено кримінальні справи проти 24 поширювачів і установників неліцензійного програмного забезпечення. За його словами, порушники були виявлені внаслідок перевірок організацій, які надавали послуги установки програм. Перевірки здійснювались компаніями-розробниками програмного забезпечення спільно з працівниками правоохоронних органів. Причому, часто схема з надання подібних послуг нагадує схему поширення наркотиків, що свідчить про злагодженість бізнесу незаконних послуг. За словами зазначеного керівника департаменту, на сьогодні 26% усіх торговельних точок, які продають програмне забезпечення для комп’ютерів, активно пропонують саме неліцензійне програмне забезпечення. Причому цей показник, виявився на 7% вищим, ніж у 2010 році. Зокрема, високий рівень піратства експерти компанії-розробника відзначили в таких містах, як Вінниця, Луганськ, Полтава, Черкаси, Кривий Ріг, де він сягає 40% і навіть вище (за повідомленням Інтернет видання «Інтелектуальна власність», 2011 р.).
Продовжуючи аналіз основних факторів, які обумовлюють криміналізацію порушення авторських прав на комп’ютерні програми і бази даних, зазначимо, що можливі два принципово різні за ступенем суспільної небезпеки види порушення авторських прав на аналізовані об’єкти — з метою систематичного отримання прибутку й без такого. Другий вид порушення може бути викликаний різною мотивацією, зокрема, бажанням слави, визнання з боку значимих для порушника осіб або груп осіб, можливе й особисте збагачення, але не продовжуваний злочин, а як разовий злочинний акт. Найбільш наочним прикладом такого порушення є плагіат — випуск чужого програмного продукту або бази даних під своїм ім’ям.
На підставі вищевикладеного комп’ютерне піратство можна визначити як протиправне використання інтелектуальної власності на комп’ютерні програми і бази даних злочинними угрупованнями, як правило організованими, з метою систематичного одержання прибутку.
Не варто думати, що проблема масового порушення авторських прав на комп’ютерні програми і бази даних актуальна тільки для України. Інтелектуальне піратство є транснаціональним злочином і входить по класифікації ООН в 17 видів таких злочинів. У тих же США через піратські операції з авторськими правами втрати підприємств при реалізації своєї продукції становлять більше 200 мільярдів доларів на рік (Трунцевський Ю.В., 2000 р.).
На десятому конгресі ООН по попередженню злочинності було ухвалене рішення про віднесення найнебезпечнішої частини інтелектуального піратства до організованої злочинності. Більше того, окремі терористичні угруповання Північної Ірландії використовували доходи від контрафакту для закупівлі зброї (Логвінов Ю.В., 2002 р.), що і не дивно, адже у Великобританії збут контрафактної продукції повністю підконтрольний організованим злочинним угрупованням, які діють за територіальною ознакою.
Що стосується України, то хоча ми й не маємо у своєму розпорядженні відомостей про фінансування терористичних організацій за рахунок грошей від контрафакту, виключати таке явище не можна, адже сусідня Російська Федерація визнає, що «…одним з основних джерел фінансування тероризму … є відрахування від злочинних доходів різного роду кримінальних угруповань як у Чечні, так і за її межами» (Костюченко Н.П., Паненков А.А., 2003 р.).
Загальновідомо, що вітчизняна організована злочинність та організовані злочинні угруповання ближнього до України зарубіжжя, вже давно розділили сфери впливу. Так, наприклад, ще недавно казанське злочинне угруповання контролювало поставки контрафактної аудіопродукції на Україну, через підприємства «Полімер-Фото» і «Тасма» (Трунцевський Ю.В., 2002 р.).
Найбільша кількість злочинних порушень авторських прав на комп’ютерні програми і бази даних здійснюється в столиці України, обласних та припортових містах, що пов’язане з великою щільністю населення, наявністю міжнародних морських портів, ринків збуту, транспортних вузлів або близькістю кордонів держави.
Проведене нами дослідження показало, що 87% опитаних працівників органів внутрішніх справ, уважають, що доходи, які утворюються в сфері комп’ютерного піратства контролюються організованою злочинністю.
Незважаючи на серйозність ситуації, вітчизняна судова та правоохоронна системи як і раніше недооцінюють суспільну небезпеку порушення права інтелектуальної власності на комп’ютерні програми і бази даних, не сприймають такі злочини всерйоз, думаючи, що вони становлять небезпеку лише для іноземних корпорацій з багатомільйонними статками. При цьому не враховується, що будь-яка нелегальна діяльність, яка приносить серйозні доходи, неминуче починає контролюватися організованими злочинними угрупованнями. А комп’ютерне піратство здатне приносити не просто дохід, а надприбутки, порівнянні за розмірами з прибутками від незаконного наркобізнесу.
Так, детально досліджений механізм одержання надприбутків на прикладі нелегального аудіобізнесу (по суті при комп’ютерному піратстві він такий же, показав, що витрати на виробництво оригінального компакт-диску складаються з таких складових: авторський гонорар і витрати на запис, мито авторських прав, оплата праці працівників, витрати на виготовлення й поширення, маркетингові витрати, ризик — разом 10,32 доларів США. У той же час, як виготовляючи нелегальний компакт-диск, потрібно витратитися тільки на виготовлення й поширення. Весь комплект «піратського» продукту, який включає в себе диск, обкладинку й коробку, коштує від 30 до 70 центів, а вартість такого диска, завезеного контрабандним шляхом, становить 1,5 долара США, однак покупці купують його вже за 2-3 долари. Таким чином, фірми-реалізатори отримують прибуток у розмірі 150-200%. При цьому контрафактна продукція в результаті застосування сучасних технологій найчастіше не відрізняється за якістю від ліцензійної (Трунцевський Ю.В., 2002 р.).
Парадоксальним є те, що однієї з основних причин високого рівня піратства є загальносвітовий науково-технічний прогрес. З одного боку інтелектуальна власність на комп’ютерні програми і бази даних набула значної цінності, а з іншого — сучасна технологія дозволяє з мінімальними видатками створити незаконну копію об’єкта авторських прав, який не відрізняється за якістю від аналогічної легальної.
Друга причина привабливості комп’ютерного піратства — у набагато меншій небезпеці кримінального переслідування. Як заявив на одному із семінарів по інтелектуальній власності високопосадовець прокуратури м. Парижа: «Обмежений ризик піддатися кримінальному покарання (незнання законодавства тими, хто здійснює розслідування, й магістрами, які не пройшли спеціалізацію, слабкість санкції), спокуса значного прибутку приваблюють організованих злочинців» (Матеріали семінару по інтелектуальній власності, Москва, 2001 р.).
Це безумовно є характерним і для України, адже кримінальне покарання за порушення авторських прав на комп’ютерні програми і бази даних в нашій державі не перевищує п’яти - шести років позбавлення волі, й не порівняно за своєю вагою з покаранням за розкрадання майна або незаконний наркобізнес. Дійсно, важко знайти інший вид незаконної діяльності, де б прибуток був настільки високим, а ризик судового переслідування таким малим. Згаданий нами незаконний наркобізнес карається тривалим позбавленням волі, тоді як комп’ютерне піратство, у більшості випадків, карається лише умовним покаранням.
Також справедливо, що розкриття й розслідування злочинів у сфері порушення авторського права на комп’ютерні програми і бази даних —трудомісткий процес, який потребує проведення комплексу оперативно-розшукових заходів і слідчих дій, знання оперуповноваженими, слідчими, прокурорами спеціалізованого законодавства у галузі авторського права. У зв’язку з цим можна визнати доцільними пропозиції щодо слідчої спеціалізації під час організації протидії «інтелектуальному піратству».
Підсумовуючи, уважаємо за можливе класифікувати негативні наслідки порушення авторських прав на комп’ютерні програми і бази даних (комп’ютерне піратство) за такими групами: 1) комп’ютерне піратство підриває індустрію інтелектуальної власності, що у свою чергу негативно позначається на можливості реалізації творчого потенціалу конкретних авторів-розробників програмного забезпечення і баз даних; 2) комп’ютерне піратство підриває економічну міць України, тому що в бюджет не надходять значні суми податків; 3) комп’ютерне піратство підриває міжнародний авторитет України — цивілізованими країнами вона не сприймається як правова держава й надійний діловий партнер, що перешкоджає інвестуванню в економіку України іноземних капіталів; 4) масове порушення авторських прав на комп’ютерні програми і бази даних сприяє правовому нігілізму, тому що є для населення наочним прикладом відкритої зневаги законом з боку комп’ютерних піратів і нездатності держави переломити ситуацію; 5) надприбутки, які утворяться в сфері комп’ютерного піратства, контролюються й використовуються організованою злочинністю.
|