Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 97 чинного КПК України, по заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суд зобов’язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: 1) порушити кримінальну справу; 2) відмовити в порушенні кримінальної справи; 3) направити заяву або повідомлення за належністю.
Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.
Практика свідчить, що нерідко орган дізнання, слідчий не може прийняти законне та обґрунтоване рішення про порушення або про відмову у порушенні кримінальної справи протягом строку, встановленого ч. 4 ст. 97 КПК України. Особливо це стосується тих випадків, коли під час здійснення дослідчої перевірки заяви або повідомлення про злочин потрібно провадити експертні дослідження.
Це питання регулюється відомчими нормативними актами. Наприклад, у п. 1.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. № 53/5, зазначено, що за дорученням правоохоронних органів для вирішення питання про порушення кримінальної справи можуть виконуватись експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи. Результати експертних досліджень викладаються в письмових висновках спеціалістів.
Експертні дослідження проводяться у стадії порушення кримінальної справи для визначення ступеня тяжкості нанесення тілесних ушкоджень, з’ясування питання, чи є об’єкт наркотичним засобом, психотропною речовиною, вогнепальною або холодною зброєю, вибуховою речовиною тощо.
Іноді такі експертні дослідження неможливо виконати у межах строків проведення дослідчої перевірки. Досить часто складно прийняти законне рішення протягом десяти днів по заявах або повідомленнях про вчинення економічних злочинів, а також тоді, коли потрібен тривалий час для витребування необхідних документів, відібрання пояснень від окремих осіб. Орган досудового розслідування потрапляє в таких випадках у складне становище. Він або продовжує проведення дослідчої перевірки та порушує тим самим її строки, визначені ч. 4 ст. 97 КПК України, або приймає необґрунтоване рішення про порушення кримінальної справи або про відмову у її порушенні.
Якщо дослідча перевірка продовжується, це має тягнути за собою негативні правові наслідки. Усі докази, отримані поза її часовими межами, повинні визнаватися недопустимими. У випадку оскарження зацікавленими особами до суду постанови про порушення кримінальної справи, яка винесена органом дізнання, слідчим після закінчення встановленого ч. 4 ст. 97 КПК України строку дослідчої перевірки, суддя зобов’язаний її скасувати. До такого висновку можна дійти, аналізуючи ч. 16 ст. 236-8 КПК України.
З метою вирішення зазначеної правової проблеми нами підтримується пропозиція науковців (Є.Г. Коваленко, Є.Д. Лук’янчиков, В.Т. Маляренко, Г.Я. Мацьків, С.Б. Фомін) про регламентацію у законі продовження строку проведення дослідчої перевірки заяви або повідомлення про злочин.
По даному питанню заслуговує на увагу кримінально-процесуальне законодавство деяких країн. Так, відповідно до ч. 3 ст. 144 КПК Російської Федерації керівник слідчого органу, начальник органу дізнання вправі за клопотанням слідчого, дізнавача продовжити до 10 діб строк перевірки повідомлення про злочин, встановлений частиною першою цієї статті. При необхідності проведення документальних перевірок або ревізій керівник слідчого органу за клопотанням слідчого, а прокурор за клопотанням дізнавача вправі продовжити цей строк до 30 діб.
Згідно з ч. 3 ст. 173 КПК Республіки Білорусь, якщо неможливо прийняти рішення по заяві або повідомленню про злочин протягом трьох діб, цей строк може бути продовжений прокурором за мотивованою постановою органу дізнання або слідчого до одного місяця.
На наш погляд, ч. 4 ст. 97 КПК України також слід доповнити положенням, що у необхідних випадках, коли неможливо завершити перевірку заяви чи повідомлення про злочин протягом десяти днів, строк її проведення може бути продовжений прокурором за мотивованою постановою органу дізнання, слідчого до одного місяця.
Доречно ставити питання і про можливість подальшого продовження такого строку. Наприклад, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК Республіки Білорусь у необхідних випадках строк перевірки заяви або повідомлення про злочин може бути продовжений до трьох місяців вищестоящим прокурором.
Вважаємо доцільним доповнити ст. 97 КПК України положенням, що у необхідних випадках строк перевірки заяви або повідомлення про злочин може бути продовжений до 3 місяців – Генеральним прокурором України, прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, прирівняними до них прокурорами.
Уявляється, що у ч. 4 ст. 97 КПК України слід визначити строк проведення додаткової перевірки органом дізнання, слідчим заяви або повідомлення про злочин. Така перевірка повинна проводитися у наступних випадках: 1) після скасування прокурором або суддею постанови про відмову у порушенні кримінальної справи (ч. 4 ст. 100, п. 1 ч. 3 ст. 236-2 КПК України); 2) після скасування прокурором або суддею постанови про порушення кримінальної справи (ч. 3 ст. 100, п. 2 ч. 16 ст. 236-8 КПК України).
У п. 4.5.2 наказу МВС України № 400 від 14 квітня 2004 р. «Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчиненні або готуються» вказано, що у разі скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи додаткова перевірка здійснюється в терміни, передбачені КПК України.
Однак у КПК України немає відповіді на питання, як потрібно обчислювати строк її проведення, якщо орган дізнання, слідчий виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи або про порушення справи в останній день строку, визначеного ч. 4 ст. 97 КПК України. Після її скасування прокурором, суддею вже не залишається строку для проведення додаткової перевірки заяви або повідомлення про злочин. Саме тому виникає необхідність у правовій регламентації цього строку. Пропонуємо доповнити ч. 4 ст. 97 КПК України нормою, що при направленні прокурором, суддею органу дізнання, слідчому матеріалів для проведення додаткової перевірки заяви або повідомлення про злочин, її строк встановлюється прокурором до десяти діб. Саме так регулюється це питання у кримінально-процесуальному законодавстві деяких країн, наприклад, в ч. 5 ст. 173 КПК Республіки Білорусь.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 97 КПК України одним із рішень, яке приймає прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя у стадії порушення кримінальної справи, є направлення заяви або повідомлення про злочин за належністю.
Необхідно звернути увагу на те, що КПК України не визначає, як має обчислюватися строк перевірки заяв або повідомлень про злочини після їх надходження до відповідного правоохоронного органу. Це питання регулюється відомчими нормативними актами. Так, у п. 3.8 вказаного наказу МВС України від 14 квітня 2004 р. № 400 встановлено, що строк їх вирішення потрібно відраховувати з часу останньої реєстрації. На наш погляд, таке важливе питання повинно регулюватися законом. Пропонуємо у ст. 97 КПК України визначити порядок обчислення строків перевірки заяв або повідомлень про злочини при направленні їх за належністю.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
