Діючий Митний кодекс України визначає 18 юридичних складів порушень митних правил, які містяться у главі 68 зазначеного нормативного акту. Законодавець не ставив за мету виокремлення окремих глав Митного кодексу (як наприклад, в КУпАП), які б містили однорідні порушення митних правил, а лише об’єднав їх, визначивши за родовою ознакою всі ті, що посягають на суспільні відносини, що врегульовані нормами митного законодавства. Проте, аналіз цих статей дозволяє зробити висновок про те, що ми можемо сформувати самостійні групи правопорушень, застосовуючи різноманітні критерії їх класифікації.
Порушенням митних правил визнається, відповідно до статті 458 Митного кодексу України, адміністративне правопорушення, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений Митним кодексом України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи Митним кодексом України чи іншими законами України і за які Митним кодексом передбачена адміністративна відповідальність [1].
Для подальшого дослідження проблематики окремих видів порушень митних правил потрібно приділити увагу їх класифікації та в залежності від обраного критерію можна виокремити значну кількість видів порушень митних правил.
Класифікація порушень митних правил у відповідності до тих чи інших класифікаційних ознак має не тільки теоретичне, а й суто практичне значення. Угрупування порушень митних правил має суттєве значення для правозастосовчої діяльності митних органів, оскільки дозволяє, з одного боку, виявити певні якісні особливості кожного конкретного складу порушення митних правил і в той же час, з іншого боку, уникнути односторонньої його інтерпретації [2; c.207].
Класифікація порушень митних правил за об'єктом посягання є найбільш поширеною. Окремі науковці відповідно до цього критерію розрізняють чотири об'єкти посягання на суспільні відносини у сфері митної діяльності і, відповідно, чотири групи порушень митних правил, а саме — порушення, пов'язані з:
— порядком здійснення митного контролю (статті 468, 471, 475 Митного кодексу України тощо);
— порядком здійснення митного оформлення (статті 469, 472 Митного кодексу України тощо);
— порядком переміщення через митний кордон товарів і
транспортних засобів (статті 473, 482, 483 Митного кодексу України тощо);
— порядком сплати митних платежів (статті 485 Митного кодексу України ).
Треба зазначити, що ця класифікація, як і інші, має досить умовний характер, адже об'єктом посягання правопорушення може бути як порядок митного контролю, так і порядок митного оформлення. Наприклад, стаття 482 МКУ «Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем», де діяння одночасно посягає і на встановлений порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон, і на порядок митного контролю, оскільки одним із способів незаконного переміщення є переміщення поза митним контролем.
Крім того, незважаючи на те, що у визначенні «порушення митних правил», що міститься у ст. 458 МКУ, законодавець не визначив, що об’єктом посягання виступає порядок сплати митних платежів, проте одним із завдань митної служби України згідно ст.544 МКУ є забезпечення справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати, застосування заходів щодо їх примусового стягнення у межах повноважень, визначених цим кодексом, Податковим кодексом України, іншими актами законодавства України та ст.485 МКУ є достатньо поширеною в правозастосовній діяльності правоохоронного напрямку митних органів.
Найбільш загальною класифікацією порушень митних правил є їх класифікація за ступенем завданої шкоди. У відповідності до цього критерію усі види складів порушень митних правил умовно можна поділити на:
– незначні – порушення, що не завдають матеріальної шкоди державі;
– суттєві – порушення, що завдають матеріальної шкоди державі, за умови їх вчинення з необережності;
– грубі – порушення, скоєння яких нанесло реальну шкоду економічним інтересам держави, які, як правило, мають на меті отримання вигоди для осіб, що їх вчинили і мають форму умислу [2; c.207].
Також порушення митних правил можуть бути класифіковані з урахуванням ознак об'єктивної сторони. Відповідно до форми вчинення протиправного діяння розрізняють правопорушення, що вчиняються шляхом:
— здійснення тих чи інших дій (статті 468, 476, 485 МКУ);
— утримання від виконання тих чи інших дій, тобто бездіяльністю (статті 470, 472, 475 МКУ).
Залежно від наявності шкідливих наслідків виділяють:
— порушення митних правил з формальним складом;
— порушення митних правил з матеріальним складом (наприклад, стаття 485 Митного кодексу України ).
Класифікувати порушення митних правил можна і за характером шкідливих наслідків вчиненого діяння. За цим критерієм можна виокремлювати порушення митних правил, протиправний результат яких має:
— матеріальний характер ( статті 472, 483 МКУ);
— нематеріальний характер (статті 468, 474 МКУ).
В діючому Митному кодексі законодавець визначив два види суб’єктів порушень митних правил: загальний та спеціальний, однак жодна із санкцій цих статей не диференціює окремі види покарання для громадян та посадових осіб підприємств, тому виходячи із змісту диспозиції статей в залежності від суб'єктів порушення митних правил вони можуть бути поділені на:
— порушення, суб'єктами яких можуть бути будь-які фізичні особи (статті 471, 481, 484 МКУ);
— порушення, суб'єктами яких можуть бути тільки спеціальні суб'єкти — посадові особи підприємств (стаття 478, 479 МКУ).
Також необхідно поділяти порушення митних правил на триваючі (наприклад, ст.481) та нетриваючі (ст.468).
Число ступенів поділу, подрібненість обсягів виділених у наведеній класифікації порушень митних правил, врешті-решт, залежить від мети дослідження. Звичайно, дана класифікація не претендує на повноту, і може бути продовжена, але видається, що в плані постановки питання про визначення видових характеристик окремих порушень митних правил є достатньою для подальших наукових розробок.
Література:
1. Митний кодекс України // Голос України. - 2012.- №73-74.
2. Митне право України / За заг. ред. В.В. Ченцова / В.В. Ченцов. – К.: Істина, 2007.– 282 с.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
