Криміналістична діагностика як окрема криміналістична теорія існує відносно недавно. Початок її розробки можна віднести до 70-х років минулого століття. Основоположники цієї теорії визначали криміналістичну діагностику як вчення про закономірності розпізнавання криміналістичних об’єктів за їх ознаками. Введенню в криміналістичну науку понять «криміналістична діагностика» і «експертна криміналістична діагностика» передувало виділення теоретичних аспектів пізнавальної діяльності, яка не вирішує ідентифікаційних завдань і має самостійний напрям в науці (Корухов Ю. Г., 2001 р.).
На думку провідних дослідників зазначеної криміналістичної теорії, терміну «діагностика» властиві три значення : розпізнавання, розрізнення й визначення. Криміналістична діагностика акумулює всі ці значення й може бути визначена як окремий метод пізнання механізму злочину на основі його відображення на об’єктах матеріального світу (Бєлкін Р. С., 1977 р.).
Поділяючий такий підхід, стосовно розслідування злочинної діяльності в сфері економіки, зазначимо, що для того щоб розпізнавання стало можливим, необхідна побудова типових моделей таких злочинів. Використання в правоохоронній практиці типових моделей злочинної діяльності дозволить розрізняти (відрізняти) досліджувану конкретну ситуацію від тих, на підставі яких побудовані моделі. У свою чергу, кожна нова ситуація може служити підставою для розробки відповідної моделі, і в такий спосіб буде поповнюватися база даних про типові моделі злочинів у сфері економіки. Отже, побудова типових моделей злочинів у сфері економіки дозволить не тільки розпізнавати й розрізняти, але й визначати.
Розробці теоретичних основ побудови криміналістичних моделей злочинної діяльності у сфері економіки присвячені публікації Є. Ю. Андроннікової, Г. А. Густова, А. В. Дулова, М. К. Камінського, А. Ф. Лубіна, та ін.
Серед окремих завдань криміналістичної діагностики злочинної діяльності у сфері економіки зазначені автори визначають : а) встановлення приналежності досліджуваної моделі певного злочину до відповідної типової моделі; б) встановлення фаз або етапів, з яких складається процес злочинної діяльності в досліджуваній моделі; в) визначення складу криміналістично значимої інформації, у якій знаходять відображення дії по вчиненню злочину (документи, облікові регістри, звітність, договори й ін.); г) встановлення часових характеристик вчинення злочину (період який тривала злочинна діяльність, протягом якого вчинялися певні дії, послідовність дій спрямованих на досягнення злочинного результату, послідовність утворення ознак і слідів злочину; д) визначення організацій, задіяних у злочинній діяльності, складу злочинної групи, професійної підготовки її учасників і розподілу ролей між ними; є) ретроспективне дослідження причинно-наслідкових зв’язків у діях, з яких складався процес вчинення злочину; ж) прогнозування можливих наслідків, які могли наступати в результаті тих або інших дій кожного з учасників злочинної групи в процесі вчинення злочину; з) встановлення механізму, який використовувався, а також механізму злочинної діяльності в цілому; і) встановлення відповідності показань учасників процесу тому механізму злочинної діяльності, який визначено на підставі документальних даних; к) встановлення криміногенних факторів, які становлять причини й умови використання конкретної моделі економічного злочину.
Предметом криміналістичної діагностики злочинної діяльності у сфері економіки, є ознаки й сліди в економічній інформації, дій по вчиненню таких злочинів, причини й умови, які сприяли вчиненню злочину, що дають можливість визначення механізму злочину в цілому або окремих його фрагментів (Андроннікова Є. Ю., 2006 р.).
Практичне значення криміналістичної діагностики злочинної діяльності в сфері економіки полягає в одержанні відносно нетрудомістким шляхом, досить достовірної інформації про подію злочину, необхідну для аналізу слідчих ситуацій і побудови слідчих версій під час розкриття та розслідування злочинів аналізованого виду.
Процес криміналістичної діагностики злочинної діяльності в сфері економіки повинен включати такі основні етапи.
Перший етап — постановка питань, на які необхідно одержати відповідь у результаті діагностики.
Другий етап — визначення складу й обсягу криміналістично значимої інформації, як правило економічного характеру, необхідної для криміналістичної діагностики злочинної діяльності.
Третій етап — виявлення ознак і слідів злочинної діяльності за допомогою аналізу криміналістично значимої інформації й криміналістичної оцінки результатів такого аналізу. На цьому етапі досліджується відповідність здійснених господарських і фінансових операцій типовим операціям або типовим моделям злочинної діяльності. Також визначається конкретний склад криміналістично значимої інформації, яка містить ознаки й сліди певного злочину.
Четвертий етап — визначення на основі криміналістично значимої інформації, яка містить ознаки й сліди злочинної діяльності, обставин, що входять до предмета доказування по кримінальних справах.
П’ятий етап — зіставлення отриманих у процесі криміналістичної діагностики результатів з даними, отриманими шляхом проведення слідчих (розшукових) дій на предмет виявлення невідповідностей.
Шостий етап — з’ясування причин невідповідностей, якщо вони будуть встановлені на п’ятому етапі.
По завершенні шести перерахованих етапів, результати криміналістичної діагностики злочинної діяльності в економічній сфері можуть бути застосовані для аналізу слідчих ситуацій і побудови слідчих версій, а також для встановлення причин і умов, які сприяли такій злочинній діяльності.
|