Злочини, вчинені неповнолітніми, є досить поширеним явищем. Кожний 12-й злочин із числа розслідуваних вчинено особами віком від 14 до 18 років. Найпоширенішими є злочини проти власності, а саме крадіжки та грабежі [1, с.25]. Більшість злочинів неповнолітні вчиняють вперше, разом з тим значна їх кількість вже вчиняли злочини і притягалися до кримінальної відповідальності. Саме тому необхідно встановити мотиви, якими керуються неповнолітні при вчинені ними злочинів, адже вони значною мірою характеризують не лише особу злочинця, але і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ними діяння.
Мотиви злочинів можуть мати різний характер. За класифікацією, запропонованою П. С. Дагелем, виділяють:
1) суспільно-негативні (низькі) мотиви злочину — це ті, які завжди, в будь-якому випадку, антисоціальні і засуджуються всім суспільством (корисливі; хуліганські; помсти за правомірну діяльність; національної, расової, релігійної ворожнечі чи розбрату; сексуальні тощо);
2) суспільно-нейтральні мотиви злочину (прагнення задовольнити природні потреби; образа у зв'язку з діями потерпілого або інших осіб; сором; захоплення якимись предметами або діяльністю, що не має низького характеру, тощо);
3) суспільно-позитивні (мотив захисту; бажання допомогти потерпілому; співчуття; бажання виконати службовий наказ чи доручення тощо) [3, с. 28].
Аналіз судової практики дозволяє зробити висновок, що більшість злочинів вчиняються неповнолітніми саме з суспільно-негативних та суспільно-нейтральних мотивів. Наприклад, корисливі мотиви підлітків пов’язані із завищеним прагненням матеріального порядку: мати якусь річ, мати кишенькові гроші, гарний і модний одяг. Будучи незадоволеними, ці прагнення можуть обумовлювати формування корисливих за своєю сутністю спонукань, які втілюються в злочинних зазіханнях на державну та особисту власність (крадіжки, грабежі). На вчинення неповнолітніми злочинів з хуліганських мотивів суттєво впливає схильність до наслідування, вплив оточуючих, специфічне трактування таких понять, як сміливість, чесність, дружба. Такі мотиви проявляються на основі групових дій. При цьому нерідко неповнолітній перебуває в стані алкогольного сп’яніння і не може повною мірою усвідомлювати значення своїх дій і спонукань, а це є наслідком так званих невмотивованих злочинів.
Важко переоцінити вплив на особу неповнолітнього його близького оточення, а саме сім’ї. Несприятливі умови життя та неналежне виховання залишають свій слід у формуванні особистості. Значною мірою сприяють вчиненню злочинів неповнолітніми такі обставини, як безконтрольність з боку батьків, відсутність профілактичних заходів у роботі з "важкими" підлітками, їх незайнятість, вживання спиртних напоїв та наркотичних засобів, проблеми в сім'ях, безробіття батьків і відсутність у них коштів на утримання дітей. Досить часто злочинці є вихідцями з неблагополучних сімей. Свавілля, приниження людської гідності, аморальні вчинки старших у подібних родинах чинять відповідний вплив на неповнолітніх й тим самим сприяють формуванню таких мотивів, як помста, озлоблення [2, c. 147].
Оскільки неповнолітні керуються певними мотивами при скоєні злочинів, слід зосередити увагу на методах усунення цих спонукань. Це завдання покладається як на державу, так і на сімейне оточення. З боку держави сприяти попередженню вчинення злочинів можуть органи внутрішніх справ, соціальні служби, колективи навчальних закладів тощо. Батьки, піклувальники, усиновлювачі повинні забезпечувати нормальний рівень життя, розвитку та виховання неповнолітнього.
Таким чином, мотиви злочинів, які вчиняють неповнолітні, мають переважно корисливі та хуліганські спонукання. Проте це вже наслідки проблем, які існують у підлітків, а саме: низький рівень умов життя, проблеми в сім’ї, недосконалість державної системи соціального захисту, тиск з боку оточуючих тощо.
Література:
1. Судова практика у справах про злочини неповнолітніх і втягнення їх у злочинну діяльність // Вісник Верховного суду України. — 2003. — № 4(38). — С. 25.
2. Бочелюк В.Й. Юридична психологія: навч. Посібник / В. Й. Бочелюк — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 336 с.
3.Савченко А.В. Мотив і мотивація злочину. Монографія / А. В. Савченко — К.: Атіка, 2002. —144 с.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
