Ключове значення для розслідування має пошукова діяльність, спрямована на збирання необхідної інформації про кримінальне правопорушення. Носіями інформації можуть виступати різні об’єкти, у тому числі, й сліди біологічного походження, що відображають ті або інші елементи розслідуваної події, і що, відповідно, є носіями криміналістично значущої інформації. Для того, щоб носії стали джерелами такої інформації, а згодом джерелами судових доказів, передусім їх необхідно виявити.
До основних закономірностей пошукової діяльності слідчого можна віднести наступні : а) відображення в матеріальному середовищі і свідомості людей ознак осіб та об’єктів, які знаходяться в розшуку, що дозволяє їх індивідуалізувати; б) повторюваність поведінки осіб, які знаходяться в розшуку, що дозволяє прогнозувати їх вчинки; в) залежність поведінки осіб, які знаходяться в розшуку, від умов, в яких вони знаходяться; г) обумовленість вибору способів приховування об’єктів, злочинним досвідом тих, що їх приховують, їх професійними навичками і психологічними властивостями; ґ) взаємозв’язок способів приховування об’єктів, що знаходяться в розшуку, і слідів застосування цих способів; д) залежність поведінки осіб, які знаходяться в розшуку, від характеру вчинених ними кримінальних правопорушень, міри їх громадської небезпеки, а також приналежності обвинувачених до певної вікової або злочинної групи [1-3 та ін.].
Успішне розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних з використанням слідів біологічного походження, залежить від вміння слідчого за загальною картиною події, яка відбулася, уявити собі її механізм, а також від наявності у нього спеціальних знань про загальні правила виявлення слідів. Ці правила полягають в наступному.
1. Сліди рекомендується шукати в місцях їх найбільш вірогідного знаходження : вони можуть концентруватися на знаряддях правопорушення, посуді, недопалках, предметах, що належать потерпілому, а також на предметах, загублених правопорушником під час боротьби (волосся на гребінці і т.ін.).
2. Необхідно брати до уваги, що правопорушник міг залишити сліди біологічного походження на предметах не лише внаслідок боротьби з потерпілим, але й в момент ушкодження при подоланні перешкод у приміщенні, де було вчинене кримінальне правопорушення, поза зв’язком з кримінальною подією. Не можна виключати версію про самопоранення правопорушника (використання при вбивстві ножа без обмежувача, бритви тощо); при цьому слід зосередити пошук слідів (крові) на предметах, якими він міг скористатися (наприклад, не маючи можливості вимити скривавлені руки, витер їх об фіранки, рушники, ганчірки тощо). Не слід нехтувати з цією метою оглядом брудної білизни, ящиків для сміття тощо. Важливо обстежувати усі можливі шляхи проникнення правопорушника в приміщення і виходи з нього (вхідні двері, коридор, вікно, а також інші об’єкти, яких міг торкатися правопорушник).
3. Якщо виявлена велика кількість слідів, необхідно фіксувати і вилучати їх усі, оскільки тільки в сукупності слідів відображається комплекс ознак, що дозволяє отримати повне уявлення про об’єкт, що залишив слід, а в низці випадків і вирішити питання про механізм слідоутворення.
4. Не можна обмежуватися виявленням слідів тільки одного виду, наприклад, крові, необхідно шукати сліди різних об’єктів, сукупність яких дозволяє відтворити повну картину події, яка відбулася.
5. При виявленні слідів необхідно вирішити питання про їх причинний зв'язок з обставинами події, для чого важливо передбачити заходи, спрямовані на визначення механізму утворення виявлених слідів (при зґвалтуванні : кров, сперма тощо).
6. Необхідно змоделювати, які сліди могли залишитися на правопорушникові і потерпілому у зв’язку з їх перебуванням на місці події (мікрочастки тощо).
7. Дії з виявлення слідів мають бути обережними, щоб не пошкодити не лише сліди, але й об’єкти.
8. На місці події учасники огляду повинні пересуватися тільки по вже оглянутій слідчим території, оберігаючи сліди від впливу несприятливих умов (снігу, дощу тощо), які прискорюють їх руйнування.
9. Важливо забезпечити такий порядок огляду, щоб його учасники не залишали своїх слідів на місці події на ділянках, що не піддавалися огляду. При цьому необхідно дотримуватися правил роботи зі слідами на місці події : мати гумові рукавички; торкатися об’єктів за грані, ребра, зберігаючи сліди; волосся брати пінцетом з м’якими кінчиками тощо.
10. З особливою ретельністю необхідно віднестися до вивчення негативних обставин (виявлених фактичних даних, подій, що суперечать логічному ходу).
11. Особливості застосування технічних засобів полягають в комбінації різних способів освітлення, використанні ультрафіолетових і інфрачервоних променів, луп, мікроскопів тощо, для пошуку невидимих об’єктів, а також хімічних методів виявлення слідів, якщо освітленням і оптичними методами виявити сліди неможливо (люмінол тощо).
Під час пошуку джерел криміналістично значущої інформації слідство найчастіше використовує паралельно декілька методів, застосування яких може бути доручене різним учасникам пошукової діяльності (спеціалісту, працівнику оперативного підрозділу).
Література :
1. Аистов И. А. Использование следов биологического происхождения при расследовании преступлений : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика; судебная экспертиза». – Саратов, 2000.
2. Белкин Р. С. Криминалистика : проблемы, тендеции, перспективы / Р. С. Белкин. – М., 1987.
3. Турчин Д. А. Теоретические основы учения о следах и криминалистике : [монограф.] / Д. А. Турчин. – Владивосток, 1983.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
