Діяльність уповноважених державою органів у сфері кримінального судочинства здійснюється у певній послідовності і може бути поділена на певні взаємопов’язані частини, або етапи, які прийнято називати стадіями кримінального процесу.
Виконання судових рішень є кінцевою і завершальною стадією кримінального процесу, в якій суд звертає вироки та ухвали до виконання, здійснює контроль за відповідними органами чи установами, на які покладено обов’язок їх виконати. На неї зорієнтовані всі інші стадії кримінального процесу та всі його інститути. До рішень, які виконуються в даній стадії відносять вироки і ухвали суду.
Судове рішення, в якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку. [1].
Вирок ухвалюється іменем України, завдяки чому він сприймається як воля держави, зокрема, є правовою оцінкою держави певного діяння. Саме після виконання вироку досягається той результат, який бажає мати держава, починаючи з моменту внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала - це рішення слідчого судді або суду будь-якої інстанції, в якому за результатами судового розгляду вирішуються питання, що виникають під час кримінального провадження. У випадках, передбачених КПК України, ухвала постановляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд. Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання в журнал судового засідання [2, с.167].
Виконання судових рішень – це стадія кримінального процесу змістом якої є правовідносини і діяльність її учасників за визначальної ролі суду з питань виконання судових рішень. Виконати судове рішення – означає точно реалізувати приписи, яке воно містить. Суб'єктами правовідносин, що виникають на стадії виконання судових рішень можуть бути: суд, засуджений, захисник, прокурор, цивільний відповідач, представникоргану, що відає виконанням покарання, тощо. Питання, які виникають під час виконання судових рішень і потребують юридичного аналізу, вирішуються виключно судом у судовому засіданні [3, с.317].
Ця стадія є логічним продовженням попередніх стадій та має своє специфічне завдання — забезпечення швидкого та ефективного виконання судових рішень. Стадія виконання судових рішень характеризується процесуальною діяльністю, в якій обов'язковим і головним учасником є суд. Разом з тим, фактичне виконання вироків та ухвал здійснюється іншими органами, діяльність, яких регулюється переважно нормами кримінально-виконавчого права.[4, с.321]. Наприклад, органами виконання покарань є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, його територіальні органи управління, уповноважені органи з питань пробації.
Не можна ототожнювати виконання вироків і ухвал у кримінальному судочинстві з фактичним відбуттям покарання засудженими. Оскільки суть виконання судових рішень, як стадії кримінального процесу полягає у суто процесуальній діяльності, спрямованій на забезпечення звернення судових рішень до виконання. Якщо ж розглядати інститут виконання судових рішень, то він є комплексним інститутом, в якому знаходять застосування норми відразу декількох галузей: кримінального процесуального, кримінально-виконавчого, кримінального [5, с.712].
Однією із засад кримінального провадження є доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, згідно з якою вирок та ухвала суду, що набрали законної сили, є обов'язковими для всіх державних і громадських підприємств, установ і організацій, посадових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Відповідно до цієї засади будь-які рішення суду можуть бути звернені до виконання в примусовому порядку, що забезпечуються силою державної влади. У передбачених законом випадках, крім примусового виконання рішення суду, особи, які ухиляються від виконання судових рішень або які протидіють їхньому виконанню, можуть притягатись до кримінальної чи адміністративної відповідальності.
Характерним базовим положенням даної стадії є недопустимість погіршення статусу і становища засудженого. При розгляді проблемних питань, що виникають на цій стадії, суд вирішує тільки ті питання, що стосуються вироку і не тягнуть погіршення становища засудженого.
Отже, виконання судових рішень здебільшого здійснюється правоохоронними органами та органами виконавчої влади відповідної компетенції із застосування норм кримінального, кримінально-виконавчого, кримінального процесуального, цивільно-процесуального, адміністративного та інших галузей права. У цьому аспекті виконання вироку не належить тільки до процесуальної діяльності. Але деякі питання пов’язані з виконанням вироку, безумовно, розглядаються виключно судом і тільки відповідно до норм кримінального процесуального права. Значимість стадії виконання судових рішень важко переоцінити, оскільки судочинство у кримінальному провадженні можна вважати здійсненим лише тоді, коли відповідне судове рішення буде звернено до виконання і виконано.
Література:
1. Кримінальний процесуальний кодекс України [прийнятий Верховною Радою України 13.04.2012 № 4651-VI] [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17
2. Кримінальний процес : підруч. С. В. Банах, Н. З. Рогатинська, А. М. Сарахман. – Тернопіль : Екон. думка ТНЕУ, 2016. – 264 с.
3. Кримінальний процес України. Особлива частина: підручник. Академічне видання. – К.: Алерта, 2014. – 420с.
4. Лобойко Л.М. Кримінальний процес /Л.М. Лобойко - К: Істина,2014.-432 с.
5. Кримінальний процес: Ю. М. Грошевий, В.Я. Тацій, А.Р. Туманянц та ін; за ред.: Грошевого Ю.М.. - Х.: Право, 2013. - 824с.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
