Анотація. Серед вітчизняних вчених немає єдиної точки зору щодо визначення терміна «особистість злочинця». Це обумовлює актуальність даного дослідження. Особливо цікавим є аналіз наукового погляду зарубіжних вчених щодо вирішення цього проблемного питання.
Ключові слова: особистість, особа, людина, злочинець, криміногенність, ознака, характеристика.
Аннотация: Среди ученых нет единого мнения относительно определения термина «личность преступника». Это обусловливает актуальность данного исследования. Особенно интересным является анализ научной точки зрения зарубежных ученых по решению этого проблемного вопроса.
Ключевые слова: личность, лицо, человек, преступник, криминогенность, признак, характеристика.
Abstract. Among scientists there is no single point of view regarding the definition of the term "personality of the offender". This determines the relevance of this study. Particularly interesting is the analysis of the scientific point of view of foreign scientists in solving this problematic issue.
Key words: personality, person, person, criminal, criminogenicity, feature, characteristic.
Особистість злочинця є похідним від загального поняття особистості. Відомий криміналіст Чезаре Ломброзо намагався ввести нову галузь знань - кримінальну антропологію, що вивчала би особистість злочинця, її якості, умови при яких ця людина пішла на злочин. На сьогоднішній день, особу злочинця характеризують як сукупність біологічних, моральних, соціально рольових, психологічних, соціально значущих ознак та властивостей певних, дефектів соціалізації, умов існування , що призвели до вчинення особою злочинного діяння. Дуже багато відмінностей є у визначенні поняття особистості злочинця. Так, одні вчені застосовують понятійний апарат кримінального права, називаючи особистість злочинця «суб’єктом злочину», інші вживають термін «злочинна особистість», що необов’язково повинна підпадати під кримінологічне визначення і по всім ознакам може бути потенційним злочинцем ще до вчинення діяння; треті дослідники застосовують описовий метод, розкриваючи досліджуване поняття шляхом переліку тих суттєвих ознак, що притаманні «особистості злочинця як сукупність соціально значущих властивостей, які в поєднанні із зовнішніми умовами (ситуацією) впливають на злочинну поведінку.
Російські вчені В.Е. Эминов та Ю.М. Антонян, визначали: «Понятие личности преступника должно объединять лиц, виновных в преступном поведении. Как преступность включает такие совсем разные преступления, как убийство и кражу, так и понятие личности преступника в практическом и научном смысле объединяет лиц, совершивших преступления. Поэтому криминология призвана изучать личность всех совершивших преступления, в том числе во внезапных ситуациях, которые до этого не были замешаны ни в чем предосудительном. Все совершившие преступления должны быть предметом криминологического познания, что имеет огромное практическое значение, в первую очередь для профилактики преступлений. Нельзя не признать, что понятие личности преступника в определенной мере условное и формальное, поскольку отнесение конкретных действий к числу преступных зависит от законодателя. В то же время определенный круг особо опасных преступлений практически остается неизменным. Законодатель, как известно, может отменить уголовную ответственность за поступки, которые ранее им рассматривались как преступные».
Значна частина білоруських кримінологів, наприклад Плетньова Д.А. в своєму курсі лекцій, виданому при Академії при Президентові Республіки Білорусь, вважає, що немає морального відмінності між особистістю злочинця і особистістю незлочинця. Проблема особистості злочинця - багато в чому проблема її формування, а проблема злочинної поведінки - це проблема походження такої поведінки, так як злочинну поведінку завжди обумовлено тими громадськими зв'язками з навколишнім світом, в які вступає особистість. Домінуючим в механізмі вчинення злочину є не негативні властивості особистості, а соціальні умови, які ці властивості викликали. Поняття "особистість" являє собою характеристику людини,фіксуючу специфічні суспільні, а не біологічні якості і ознаки, але це не означає, що останні не впливають на перші. Особистісні властивості визначають ставлення людини до інших людей, до суспільства в цілому, а також визначають місце і роль людини в системі соціальних відносин. Вивчення особистості злочинця має базуватися на твердій правовій основі, тобто необхідно вивчати особистість тих, хто за законом визнається суб'єктом злочину. Тому розглянута категорія має тимчасові рамки: з моменту вчинення злочину, підтвердженого судовим вироком, і до моменту зняття або погашення судимості, а не до моменту констатації виправлення.
А відомі американські кримінологи М. Готфредсон і Т. Герші вважають, що особи з високим рівнем контролю над собою за будь-яких обставин упродовж усього життя менше схильні до вчинення злочину і навпаки.
Отже, як бачимо, до цього часу відсутнє однакове розуміння сутності поняття “особистість злочинця”. Cкладність даної проблематики та існування різноманітних підходів до її розвязання зумовлені й тим, що до цього часу немає адекватної теорії поведінки людини як злочинноі, так і незлочинної.
Доходимо висновку, що питання кримінологічного визначення поняття «особистість» в зарубіжних країнах також й досі є проблемним, оскільки зарубіжні вчені також не мають єдиного формального кримінологічного визначення поняття «особистість».
Бібліографічні посилання:
1. Маханьков Д. Г. Особистість злочинця як ключове поняття кримінології / Д. Г. Маханьков // Форум права. - 2009. - № 1. - С. 357-361.
2. Валуйська М. Ю. Криміналізація особистості: сучасний стан вивчення та перспективи застосування цифрових технологій, the Journal of Eastern European Law / Журнал східноєвропейського права. – 2018. – № 57.
3. Кудрявцев Я.Я. и др. Личность преступника. – М.: „Юридическая литература”, 1975.
4. Личность преступника / Под ред. В. Н. Кудрявцева, Н. С. Лейкиной, Г. М. Миньковского и др. — М.: Юрид. лит., 1975. — 270 с.
____________________
Науковий керівник: Валуйська Марина Юріївна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
