Як відомо, злочинність як явище, що складається з окремих злочинів, виникає, існує й само відтворюється лише за наявності свідомого волевиявлення особи, яка, перебуваючи в стані осудності, вчиняє суспільно небезпечне діяння. При цьому сам факт реалізації діяння, яке заборонено кримінальним законом, є об’єктивним свідченням наявності в особи якості суспільної небезпечності, яка вирізняє її серед осіб. Саме якість суспільної небезпечності є той самою основною рисою, за допомогою якої відмежовуються множини тих, кого вважають особистістю злочинця з позиції кримінологічної науки [1, с.187]
Криміналізація особистості полягає в набутті особою криміногенних властивостей, за допомогою яких утворюється індивідуальний криміногенний комплекс та під час вчинення злочину надають особі нові якості суспільної небезпечності.
Складність цього процесу полягає у постійній обробці даних, а саме аналізу структури чинників криміналізації особистості, розробки запобіжних заходів, що є дуже трудомістким, тому застосування методу контент-аналізу є досить актуальним на сьогоднішній день, але поки що не достатньо розповсюджений на теренах України.
Варто зазначити, що на рубежі XIX - XX століть з’явилося усвідомлення того, що потрібно вивчати тексти масової інформації, щоб по-перше, розуміти, який ефект вони здійснюють на людей, і, по-друге, знати, як створювати такі тексти, які будуть мати на аудиторію найбільший вплив. [1, с.188]
Передусім слід вказати, що контент-аналіз (від англ.: contents – зміст, вміст), або аналіз змісту, – це методика дослідження в галузі суспільних наук, предметом аналізу якої є зміст текстових масивів і продуктів комунікативної кореспонденції.
Метод контент-аналізу може використовуватися для суцільного обстеження обраного масиву інформації, а може бути застосований для вивчення вибіркової його частини. Для обробки матеріалу використовуються спеціальні формули, алгоритми, статистичні розрахунків [1, с.188].
Спочатку контент-аналіз використовувався лише для обробки письмових матеріалів. З часом цей спосіб стали застосовувати для вивчення всіх вербальних джерел інформації, навіть для дослідження аудіовізуальної структури повідомлень з точки зору співвідношення слова та зображення. [2, с.154-155].
На даний час контент-аналіз сформувався як міждисциплінарна дисципліна, в рамках якої поєднується уявлення з області психології та соціології, на основі яких з’являється можливість визначити найважливішу область злочинного й суспільно небезпечного діяння до категорії злочину.
Перспективною вбачається можливість використання контент-аналізу для співставлення обраного за об’єкт дослідження вербального потоку з показником, який визнано за норму. Наприклад, порівняння частоти вживання певного слова окремими особами і стандартної (середньостатистичної) частоти вживання цього ж слова у мові того часу. У такий спосіб можна виявити осіб, схильних до шизофренії [2, с.153-154].
Попри всю різноманітність підходів контент аналізу виокремлюють дві основні форми це: кількісній та якісний контент аналіз. За допомогою цих підходів з’являється перспектива у подальшому задля формулювання підсумкових кількісних величин здійснення суспільно небезпечних діянь. Тобто, кількісний контент аналіз слугує для складання статистики відповідної категорії злочинів. У свою чергу якісний контент аналіз націлений на поглиблене вивчення характеризуючи ознак, як наприклад, систему ціннісних орієнтацій ( свідомо вибрана моральна і світоглядна позиція), знання, вміння та навички, що виконують важливу роль у мотивації злочинної діяльності, особливості інтелектуальних, вольових, емоційних процесів, темперамент, соціальна адаптованість.
Створення єдиної контент-аналітичної бази осіб, які належать до різних типів особистості злочинців або злочинців, які вчиняють злочини різних видів, дозволить використовувати її як тест для виявлення не тільки міри криміналізації особистості людини, яка ще не вчинила злочин, а й спрямованості цієї криміналізації. [2, с.155].
Виходячи з вищесказаного, потрібно зауважити, що для підвищення ефективності запобігання злочинності доцільним є використання методу контент-аналізу, за допомогою якого з’являється можливість отримання кримінологічної інформації, вивчення ступеню криміналізації особи та суспільства взагалі, виявлення міри криміналізації особи, спрямованості на вчинення злочину, потенціал розвитку суспільно-небезпечних діянь. Під час використання методу контент-аналізу з’являється можливість співставлення інформаційних обмінів, шляхом яких перед кримінологом відкриваються широкі перспективи для подальшої криміналізації злочинності.
Література:
1. Валуйська М.Ю. Теоретичні засади застосування методу контент-аналізу при вивченні криміналізації особистості [Електронний ресурс] / М.Ю. Валуйська // Порівняльно-аналітичне право: електрон. фах. наук. вид. / Ужгородський нац. ун-т. – 2016. – № 4. – Режим доступу: http://www.pap.in.ua/4_2016/56.pdf
2. Валуйська М.Ю. Перспективи застосування методу контент-аналізу при вивченні криміналізації особистості // Сучасна кримінологія: досягнення, проблеми, перспективи: матеріали міжнар. наук. конф., присвяч. 50-річчю каф. кримінології та кримін.-викон. права (Харків, 9 груд. 2016 р.)/ М-во освіти і науки України, Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого, Каф. кримінології та кримінал.-виконав. права. - Харків: Право, 2016. - С. 153-155.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
