Аналіз особистості осіб, причетних до скоєння терористичних актів, має велике теоретичне і прикладне значення. Для глибокого вивчення осіб, які вчиняють акти тероризму, необхідно розпізнати та виділити типове, що притаманне їм. Підхід у дослідженнях індивідуального та соціального в особі терориста, дозволяє сформулювати риси досліджуваної категорії осіб, змалювати образ терориста, а головне – виділити особливий соціальний тип, названий особою злочинця [1, c. 164].
У багатьох осіб, які вчиняють даний вид злочину, є певні спадково обумовлені фізіологічні дефекти: надмірна збудливість, нестриманість, що спонукає людину до проявів агресії і викликає прояви негайного задоволення своїх потреб, інші нервово-психічні захворювання [2, c. 41]. Однак, терористами можуть бути не лише психічно неврівноважені люди. До даної категорії слід віднести осіб, які були неодноразово засуджені, у тому числі за вчинені насильницькі злочини. Їх психіка постійно порушена через ті або інші генетичні відхилення (наприклад, спадковість батьків алкоголіків або наркоманів).
Мохончук С.М. говорить про те, що можна виділити як мінімум два яскраво виражених типи особи терориста. Перші відрізняються високим інтелектом, упевненістю в собі, завищеною самооцінкою, прагненням до самоствердження, а другі - невпевнені в собі, невдахи, зі слабким Я, низькою самооцінкою. Але як для першого, так і для другого типу характерна висока агресивність, постійна готовність захистити своє Я, прагнення самоствердитися, незначна увага до почуттів і бажань інших людей, фанатизм [3, c. 187].
Якщо говорити про риси характеру чи психологічних властивостях особистості таких злочинців, то це мають бути люди вельми агресивні, зневажливо відносяться не тільки до закону, але і до норм загальнолюдської моралі і моральності. Їх відрізняє прагнення протиставити себе суспільству будь-яким шляхом. Велика ймовірність скоєння ними в минулому правопорушень і злочинів корисливо - насильницької спрямованості (вбивства, вимагання, бандитизм і т.д.).
Лузгін І.М. [4, c. 65] вважає, що практично в кожному випадку в терористичній організації можна виділити наступний розподіл ролей: виконавці, пособники, підбурювачі, бригадири, організатори (керівники).
Завдання бригадирів полягає у забезпеченні реалізації рішень керівників терористичної організації, контролі діяльність виконавців, здійсненні всіляких посередницьких повноважень, зберігання і розпорядження матеріальних і фінансових засобів, що використовуються для підготовки та проведення терористичних акцій.
Особистість виконавця, що йде на вчинення терористичного акту, характеризується низкою таких особливостей: злочинець володіє певними знаннями та вміннями, отриманими під час служби в армії, в підрозділах ОВС, спецслужб, в процесі навчання і відповідної роботи в цивільних закладах або в навчальних центрах терористів; він має доступ (незаконно набуває, зберігає, перевозить, викрадає і т.д.) до вогнепальної зброї, вибухових речовин, боєприпасів, вибухових пристроїв.
Серед виконавців окремо виділяють осіб, орієнтованих на суїцидальний терор. Кістяк подібних виконавців складають глибоко віруючі чоловіки середнього віку, які вчинили релігійні або побутові злочини, і вирішили таким способом спокутувати свою провину. Також виконавцями суїцидальних терактів можуть бути молоді люди і підлітки, які пройшли спеціальну цілеспрямовано програмуючу підготовку.
Особи, які здійснюють керівництво терористичними організаціями, є авторами основних планів терористичної діяльності, вони підбирають і створюють підлеглі собі структури, підтримують звʼязки з міжнародними терористичними організаціями, отримують від них фінансову допомогу і розподіляють її, звітують перед «спонсорами» за витрачені гроші.
Серед керівників терористичної організації великий відсоток раніше засуджених. До числа основних якостей, властивих сучасному лідеру терористичної злочинної групи, відносяться: наявність досвіду злочинної діяльності; вольові якості; більш високі, у порівнянні з іншими учасниками, розумові здібності; фізична сила; комунікабельність; рішучість у діях; знання зовнішніх і внутрішніх умов функціонування організації; швидкість орієнтування і прийняття рішень у складних ситуаціях; уміння забезпечити конспіративність підготовлюваних і вчинюваних терористичних актів.
З огляду на вищевикладене, можна сформулювати кримінологічний портрет особи терориста: особа будь-якої професії, культури, релігії; в переважній більшості має соціально обумовлені нервово-фізологічні дефекти; неодноразово засуджена, у тому числі за вчинені насильницькі злочини; вельми агресивна, зневажливо відноситься не тільки до закону, але і до норм загальнолюдської моралі і моральності; прагне самоствердитися; фанатична.
Література:
1. Рибачук М. В. Запобігання тероризму органами внутрішніх справ України : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Рибчук Максим Васильович. – К., 2010. – 241 с.
2. Иванов Н. Г. Психические аномалии и проблемы уголовной ответственности : монография / Н. Г. Иванов. – М. : Юрид. ин-т МВД России, 1995. – 148 с.
3. Мохончук С. М. Уголовная ответственность за терроризм / дисс. канд. юрид. наук : 12.00.08 / Мохончук Сергей Михайлович. – Х., 1999. – 263 с.
4. Лузгин И. М. Развитие методики расследования отдельных видов преступлений / И. М Лузгин // Правоведение. – 1977. – № 2. – С. 62-65.
|