Анотація. У тезах розглянуто проблематику злочинності неповнолітніх на сучасному етапі. Автором було висвітлено способи її попередження, профілактики та шляхи протидії.
Ключові слова: запобігання злочинності, злочинність неповнолітніх, профілактика злочинності, рівні протидії злочинності.
Аннотация. В тезисах рассмотрено проблему преступности несовершеннолетних на современном этапе. Автором были исследованы способы ее предупреждения, профилактики и пути противодействия.
Ключевые слова: предотвращение преступности, преступность несовершеннолетних, профилактика преступности, уровни противодействия преступности.
Summary. The thesis addresses the problems of juvenile delinquency at the present stage. The author described ways of its prevention and ways of counteraction.
Key words: crime prevention , juvenile delinquency, crime prevention, levels of crime counteraction.
Дії неповнолітніх правопорушників останнім часом характеризуються все більшою жорстокістю і цинізмом. Підлітки беруть участь у групових злочинах, часто з використанням спеціальних знарядь (холодної зброї, кастетів, бит), непоодинокі випадки вбивств з особливою жорстокістю, нанесення тяжких тілесних ушкоджень, зґвалтувань, хуліганських дій, знущань зі своїх ровесників, а також продажу наркотичних засобів.
Значним внеском у дослідженні та вивченні злочинності серед неповнолітніх та заходів протидії даному явищу стали праці таких вчених як О. Г. Колб, О. Є. Михайлова, В. Ф. Мороз, Н. М. Пісоцької, Н. В. Шость, Н. В. Яницької та ін.
Показники злочинності неповнолітніх, як і злочинності загалом, значною мірою залежать від соціально-економічного стану у країні. Значне загострення соціально-економічної ситуації потягло за собою поширення злочинності взагалі, у тому числі неповнолітніх. У цих складних умовах держава вживає певних заходів для пом’якшення становища із злочинністю неповнолітніх загальносоціальними засобами.
Нагадаємо, що в теорії та юридичній практиці неповнолітніми вважаються особи від 14-ти до 18-ти років. Ця категорія осіб має невелику питому вагу в загальній структурі населення – близько 5 % (2,2 млн осіб), між тим, за статистичними даними та висновками фахівців, у загальній структурі злочинності ці особи вчиняють від 6 до 8 % злочинів. Тобто спостерігається випередження темпів криміналізації суспільства над звичайним відтворенням населення [1].
Протидія злочинності неповнолітніх полягає у проведенні вповноваженими суб’єктами системи заходів, спрямованих на усунення або нейтралізацію факторів, що викликають вчинення неповнолітніми злочинів. В залежності від об’єктів, на які спрямований превентивний вплив, прийнято виділяти три рівні протидії злочинності неповнолітніх: загальносоціальний, спеціально кримінологічний та індивідуальний. До заходів загальносоціального запобігання злочинності неповнолітніх належать дії, спрямовані на підвищення соціального захисту сімей з дітьми, збільшення матеріальної допомоги дітям-сиротам і дітям-інвалідам, реформування освітніх закладів, належне фінансове забезпечення праці вчителів і вихователів. До спеціально-кримінологічного запобігання потрібно віднести дії (розраховані як на всіх неповнолітніх, так і на їх окремі групи), спрямовані на зменшення негативного впливу криміногенних чинників, а також заходи, скеровані на конкретних осіб з девіантною або злочинною поведінкою з метою недопущення виникнення антисуспільної мотивації. Щодо індивідуальної профілактичної роботи, то зазвичай вона здійснюється щодо неповнолітніх, які відносяться до групи ризику вчинення злочину або вже вчинили злочин, у зв’язку з чим потрапили у поле діяльності суб’єктів профілактики, поставлені на профілактичний облік, відбувають покарання або знаходяться у профілактичних закладах, тощо. Індивідуальна профілактика з огляду на об’єкти поділяється на: ранню, спрямовану на усунення або нейтралізацію негативних обставин формування криміногенної спрямованості особи неповнолітнього; безпосередню – спрямовану на усунення кримінальної мотивації, припинення протиправної поведінки неповнолітнього і протидію актуальній криміногенній ситуації; посткримінальну, тобто запобігання рецидиву з боку неповнолітніх, які вже вчинили злочини [2].
Для ефективної профілактики злочинів, що вчиняють неповнолітні, слід ураховувати чинники як спеціально-економічного, так і морально-психологічного характеру тощо. Така профілактика має на меті нормалізацію первинної соціалізації особи, яка відбувається у родині, школі, під впливом найближчого побутового й дозвільного оточення. Саме в цих ланках соціалізації людини під виливом несприятливих чинників закладаються «ключові» морально-психологічні риси особистості майбутнього злочинця, що надалі обумовлюють його спрямованість, позиції, потреби. Тому пильна увага в руслі спеціально-кримінологічного попередження злочинності неповнолітніх повинна приділятися ранній профілактиці девіантної поведінки в цих ланках соціалізації людини і обстановці в родині, сімейному вихованню. Без серйозної спільної діяльності держави й суспільства по забезпеченню сприятливих умов розвитку підростаючого покоління неможливо успішне попередження злочинності не повнолітніх [3].
На нашу думку, без комплексного підходу заходів попередження і протидії зі злочинністю неповнолітніх результату в цьому напрямі не досягти, вважаємо, що потрібно скоординувати зусилля всіх зацікавлених центральних, та місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадських організацій, також держава повинна приділити багато уваги поліпшення інституту сім’ї.
Бібліографічні посилання
1. Коваль І. Особливості підліткової злочинності в Україні. URL: https://studlib.org.ua/index.php/eprs/article/view/148
2. Фіалка, М. І. Неповнолітня злочинність: сучасний стан та напрямки профілактики. Вісник Кримінологічної асоціації України. 2013. № 5. С. 133-140.
3. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх у слідчих ізоляторах МВС України : дис... канд. юрид. наук: 12.00.08. Національна академія внутрішніх справ України. Київ, 1997. 239 с.
____________________
Науковий керівник: Валуйська Марина Юріївна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
|