Ключовим суб’єктом, на якому зосереджується увага кадрової політики в системі забезпечення соціальної безпеки держави (крім відповідних державних службовців органів професійної публічної служби, до предмету відання яких належить питання забезпечення соціальної безпеки держави) є соціальний працівник. Саме тому недостатність забезпечення соціальної безпеки таких працівників ставить під загрозу належне функціонування системи забезпечення соціальної безпеки держави, а саме – обумовлюючи кадрову кризу в цій системі. Утім, попри очевидні фактори, які негативним чином позначаються на кадровому забезпеченні системи забезпечення соціальної безпеки держави, які в тій чи іншій мірі розкривались ученими, слід констатувати й про наявність відповідних фонових факторів, що обумовлюють кадрову кризу та потребують комплексного вирішення.
Розглядаючи саме фонові деструктивні фактори, які обумовлюють кадрову кризу у системі забезпечення соціальної безпеки держави, зазначимо, що до них слід віднести насамперед наступні небезпечні для соціальної безпеки кадрів системи забезпечення соціальної безпеки держави (насамперед, соціальних працівників) фактори:
1) існуванням кризи, яка спостерігається у сфері кадрів, обов’язки яких передбачають забезпечення соціальної безпеки (насамперед працівників, які виконують соціальну роботу) не лише в Україні, але й в ряді інших держав світу (вбачається, що це є похідним наслідком низьких заробітних плат, низького авторитету відповідних посад в суспільстві тощо). Розглядаючи цю проблему учені вказують на так звану аномію соціальних працівників, спричинена кризою соціальної роботи загалом, що є фундаментальною проблемою ідейно-концептуального характеру. Зокрема, французький науковець Ф. Абалеа, осмислюючи форму і зміст стану слабкості, нездужання соціальних працівників зауважує, що такий стан подібний до аномії, що є терміном, яким позначається стан особи (групи осіб), котра втратила орієнтири, зокрема, спроможність співвіднести свою дію з певною кількістю цінностей, які служать для її формування, через мінливість цих цінностей. або невідповідність між значеннями, які є орієнтиром до дії та засобів дії, даних, щоб їх виконувати. Саме в такому контексті може бути інтерпретовано стан нездужання соціальних працівників, які можуть розриватись, наприклад, між цінностями, етикою соціальної роботи та вірністю своїй установі, або тому, що цінності, яким його просять слідувати, не можуть бути об’єктивовані в дійсності через брак матеріально-фінансового забезпечення системи соціального захисту, через кадровий дефіцит цієї системи та ін. [1, с. 12]. Слід погодитись із тими ученими [2], котрі пов’язують цю проблему насамперед із кризою соціальної роботи, яка у свою чергу охоплена кризою сенсу, що тривалий час вражає всі професії, які стосуються турботи про інших. На нашу думку, ця фундаментальна проблема (вона в дійсності, що далі буде продемонстровано, так чи інакше обумовлює інші фактори, які спричиняють кадрову кризу) виникає через тривале невизнання державою та суспільством соціальної роботи та соціальних працівників як ключових складових правового механізму реалізації соціальної функції держави та суспільства. Підтверджує це той факт, що в Україні по сьогодні не розроблені концепції та програми, в яких визнаються цілі, завдання, гарантії та соціально-правове значення соціальної роботи та соціальних працівників;
2) існування комплексу суспільно значущих фактичних обставин, які посилюють навантаження на соціальних працівників, збільшуючи виснажливість такої роботи без належної компенсації такого характеру роботи. Тобто, окремим фактором кадрової кризи у системі забезпечення соціальної безпеки сучасної України є сукупність обставин дійсності, що мають соціальне значення та посилюють навантаження на соціальних працівників. Означеними факторами можна вважати тенденцію старіння, а також інвалідизації населення, фундаментальну зміну моделей створення сім’ї та ролі жінки в сім’ї й у суспільстві, зростання безробіття і бідності та соціальної ізоляції, а насамперед – триваюча повномасштабна війна в Україні [див., напр: 3, с. 42-45].
Отже, підсумовуючи викладене зазначимо, що кадрова криза в системі забезпечення соціальної безпеки держави обумовлена низкою фонових деструктивних факторів, що потребують комплексного підходу для їх подолання. Насамперед криза кадрів, які виконують соціальну роботу, є не лише проблемою України, а й спостерігається у багатьох інших країнах, що пов'язано з низькими заробітними платами, низьким авторитетом у суспільстві посад соціальних працівників та недостатнім матеріально-фінансовим забезпеченням таких працівників. Відповідні проблеми сукупно ведуть до стану аномії серед соціальних працівників, в рамках якої вони втрачають орієнтири та мотивацію у зв'язку з невідповідністю між цінностями соціальної роботи та реальними умовами їхньої діяльності. Крім того, на розглядувану кадрову кризу впливають суспільно значущі обставини, такі як старіння та інвалідизація населення, зміни сімейних моделей та ролі жінки у суспільстві, зростання безробіття та бідності, а також соціальна ізоляція. Цілком очевидним є й те, що на сьогоднішній день, особливо значний вплив на кадрову кризу в означеній системі має повномасштабна війна в Україні, що продовжується та посилює навантаження на соціальних працівників, роблячи їхню працю більш виснажливою і такою, що виконується ними без пропорційної (справедливої) компенсації за таку працю. Таким чином, для подолання кадрової кризи в системі забезпечення соціальної безпеки необхідним є насамперед публічне визнання цінності соціальної роботи та соціальних працівників як ключових складових правового механізму реалізації соціальної функції держави. Задля цього у першу чергу потребується розробка, а також впровадження концепцій та програм, які чітко визначають цілі, завдання, гарантії та соціально-правове значення соціальної роботи.
Література:
1. Aballéa F. Crise du travail social, malaise des travailleurs sociaux. Revue des politiques sociales et familiales. 1996. Vol. 44 (1). P. 11-22. doi:10.3406/caf.1996.1734.
2. La crise du travail social, c’est une crise de sens, de reconnaissance et de confiance – France Enfance Protégée. Club Santé Social: Le site des professionnels du social et du médico-social, 23.09.2022. URL: https://www.lagazettedescommunes.com/826239/la-crise-du-travail-social-cest-une-crise-de-sens-de-reconnaissance-et-de-confiance/ (дата звернення: 17.06.2023).
3. Епель О.В. Система соціального захисту в Україні як чинник формування соціальної держави: стан, проблеми та стратегія розвитку: монографія. Київ: Людмила, 2023. 196 с.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
