На сьогоднішній день існує тенденція щодо збільшення кількості незаконних заволодінь мобільними телефонами. Стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. [1].
Розслідування кримінальних справ, пов’язаних з незаконним заволодінням мобільними телефонами, у всіх випадках передбачає необхідність проведення такої слідчої дії, як допит. Допит – найбільш розповсюджена слідча і судова дія. Практично немає кримінальних справ, при розслідуванні яких слідчий і суд не проводили дану дію.
Потерпілим визнається особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Про визнання громадянина потерпілим чи про відмову в цьому особа, яка провадить дізнання, слідчий і суддя виносять постанову, а суд — ухвалу. Громадянин, визнаний потерпілим від злочину, вправі давати показання у справі [2].
Своєчасне виявлення осіб, потерпілих від злочину, є однією з важливих умов всебічного, повного і об’єктивного розслідування злочинів та забезпечення прав і законних інтересів постраждалої особи. Потерпілий є суб’єктом кримінально-процесуального доказування і притягується до участі у справі як джерело доказів, за допомогою яких досліджується подія злочину, визначається вина обвинуваченого та розмір можливого покарання.
Потерпілий може бути допитаний про обставини, які підлягають встановленню по даній справі, в тому числі про факти, що характеризують особу обвинуваченого або підозрюваного, та його взаємовідносини з ними. Не можуть бути доказами повідомлені потерпілим дані, джерело яких невідоме [2].
Особливості допиту потерпілого полягають в тому, що потерпілий безпосередньо стикається з фактом злочину або злочинцем. В більшості випадків він і є очевидцем вчиненого злочину, тому більше, ніж хто-небудь володіє інформацією про обставини злочину, в результаті якого йому було нанесено шкоду. Його показання допомагають слідчому скласти уявлення про подію, яка відбулася, побудувати версії, виявити докази. Тому розслідування, як правило, розпочинається з допиту потерпілого.
Невірною є думка про те, що кожен потерпілий правильно і об’єктивно дає свої показання. В слідчій практиці зустрічаються випадки, коли потерпілі в силу тих чи інших обставин не дають правдивих показань. Особливо часто це спостерігається в результаті добросовісної помилки потерпілого або бажання відшкодувати збитки за рахунок обвинуваченого, приховати свою негативну роль в справі.
Потерпілий детально розповідає про прикмети злочинця, дає його словесне описання в тому вигляді, в якому воно відобразилося в пам’яті. Якщо у потерпілого виникають складності при згадуванні, то не потрібно наполягати. В цьому виникає небезпека навіювання зі сторони слідчого і підпорядкування мислення потерпілого впливу слідчого. Детальний допит про індивідуальні прикмети злочинця, викрадене тощо, є важливим для подальшого розшуку і пред’явлення їх потерпілому для впізнання.
Допитувати потерпілого необхідно якнайшвидше після вчиненого злочину. В цьому випадку показання відрізняються більшою достовірністю і більшою кількістю деталей. При допиті в справах про грабежі і розбійні напади враховується душевний стан потерпілих в момент нападу і після нього.
На першому ж допиті з’ясовується розмір завданих збитків, а також інші питання, що мають значення для встановлення злочинців і виявлення доказів. Іноді в справах про викрадення мобільних телефонів потерпілі завищують їх реальну вартість, що вимагає в подальшому перевірки показань шляхом призначення товарознавчої експертизи. На першому ж допиті потерпілі ще не зорієнтувалися в обставинах події і називають реальну суму збитків.
Закінчуючи допит, необхідно попередити потерпілого про те, що якщо він згадає обставини, що мають значення для розслідування справи, то повинен обов’язково повідомити про це слідчому.
В справах про розслідування злочинів, пов’язаних з викраденням мобільних телефонів, основними питаннями, які повинен з’ясувати слідчий є:
- анкетні дані потерпілого;
- модель викраденого телефону, марку;
- суму, за яку було придбано телефон;
- чи збереглися документи, які посвідчують належність телефону саме потерпілому (квитанції, гарантійний талон, коробка);
- номер сім-картки та ІМЕІ телефону;
- які ще речі було викрадено;
- чи підозрює потерпілий кого-небудь у вчиненні даного злочину.
Насамкінець зазначимо, що показання потерпілого як і показання інших учасників процесу, вимагають перевірки наряду з іншими зібраними доказами по справі і оцінюються слідчим за його власним переконанням.
Література:
1. Конституція України, прийнята V сесією Верховної Ради України 28 червня 1996 року. // Урядовий кур’єр. – 1996. – 14 лип.
2. Кримінально-процесуальний кодекс України: за станом на 1 груд. 2005 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 2006. – 207 с. – (Бібліотека офіційних видань).
e-mail: erenuk@mail.ru
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
