Проблема об’єкта злочину є однією з основних в кримінальному законодавстві України, її правильне розв’язання має важливе теоретичне і практичне значення. Саме об’єкт дозволяє розкрити сутність злочину, встановити його суспільно небезпечні наслідки, сприяє правильній кваліфікації діяння, а також відмежуванню його від суміжних суспільно небезпечних посягань.
Окрему увагу даній проблемі приділили Н. О. Антонюк, Б. С. Волков, І. Б. Газдайка-Василишин, Ю. М. Шаньгин. При цьому питання об’єкта вказаного складу злочину залишається недостатньо дослідженим в сучасному кримінальному праві України. У зв’язку з цим вважаємо за доцільне охарактеризувати родовий, безпосередній, додатковий об’єкти та предмет складу злочину, передбаченого ст. 194 КК України, що і слід вважати основною метою цієї статті.
У теорії кримінального права існує низка концепцій щодо поняття об’єкта злочину. Об’єктом злочину визнають суспільні відносини (М. Й. Коржанський, А. А. Піонтковський, В. Я. Тацій, М. І. Бажанов, В. В. Сташис), правове благо (Н. Ф. Кузнєцова, С. Б. Гавриш), цінності (Є. В. Фесенко), конкретні блага – життя, здоров’я, гідність, власність тощо (В. М. Куц), особистість (А. А. Тер-Акопов) та інше. При цьому ми вважаємо, що об’єкт злочину – це суспільні відносини, які охороняються кримінальним законом, на які посягає суб’єкт злочину і яким заподіяна, заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода.
На наш погляд, найбільш обґрунтованою є тричленна класифікація об’єктів “по вертикалі”, яка набула значного поширення у теорії кримінального права. Згідно з нею розрізняють загальний (вся сукупність суспільних відносин, які охороняються кримінальним законом), родовий (суспільні відносини, на які посягає певна група злочинів) і безпосередній (суспільні відносини, на які посягає конкретне злочинне діяння) об’єкти. Разом з тим, існує протилежна думка, яку обґрунтовує М. Й. Коржанський, який стверджує, що всі об’єкти слід розділити на чотири групи: загальний, родовий, видовий, безпосередній [2, С. 100]. Крім класифікації об’єктів “по вертикалі”, у теорії кримінального права поширена також триступенева кваліфікація багатооб’єктних злочинів “по горизонталі”. Суть цієї класифікації полягає в тому, що на рівні безпосереднього об’єкта вирізняються основний, додатковий або факультативний безпосередні об’єкти злочину.
Загальновизнано, що родовим об’єктом злочинів, передбачених розділом VI Особливої частини КК України, є суспільні відносини власності (С. Г. Волкотруб, М. І. Панов, В. В. Сташис, В. Я. Тацій та інші). Більшість науковців переважно погоджується із цим твердженням. Однак, це не виключає чимало дискусій і спірних питань. Причиною, яка породжує різні підходи до визначення родового об’єкту умисного знищення або пошкодження майна, є неоднакове розуміння поняття власності, яке використовується науковцями. Основні відмінності у вирішенні цього питання пов’язані з тим, що власність розглядається як економічна та юридична категорії.
Варто погодитись з думкою авторів, які вважають, що власність – це, насамперед, економіко-правове поняття, що має економічний і правовий зміст. Економічний зміст – майно і його належність власнику, і правовий зміст –правомочності власника, а саме право володіння, користування і розпорядження цим майном [3, С. 14-15]. Економічне і юридичне розуміння власності є різними за обсягом, тобто ці явища не співпадають, але нерозривно пов'язані між собою (співвідносяться як ціле і частина).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону про кримінальну відповідальність України поряд з переліком інших об’єктів кримінально-правової охорони зазначається, що КК України має своїм завданням правове забезпечення захисту власності від злочинних посягань. Адже власник має право на захист свого майна від сторонніх посягань, а відносини, що складаються з приводу охорони власності від суспільно-небезпечних посягань, є об'єктом кримінально-правової охорони. Саме тому ми не можемо погодитись з думкою науковців, які визначають родовим і безпосереднім об’єктом умисного знищення або пошкодження майна – право власності [4, С. 164; 5, С. 152]. Таким чином є підстави стверджувати, що право власності як державно-правова форма закріплення економічних відносин власності не може бути порушене злочином, а отже, і не може бути визнане родовим, безпосереднім об'єктом умисного знищення або пошкодження майна.
Стосовного цього питання ми дотримуємося думки, що власність необхідно розглядати як категорію, що об'єднує два аспекти (економічний і юридичний). З одного боку, це економічна категорія, яка є проявом суспільних відносин з приводу привласнення матеріальних благ, з іншого – врегульовані і охоронювані державою правомочності власника. Саме в такій єдності власність охороняється кримінально-правовими нормами.
Отже, родовим об’єктом умисного знищення або пошкодження майна виступають суспільні відносини власності, тобто ті суспільні відносини, що складаються з приводу майна і юридично виражені у праві володіти, користуватися і розпоряджатися цим майном (праві власності), яким наділений власник, і в обов’язку інших осіб (не власників) сприймати вказане право як належне і не перешкоджати його здійсненню [6, С. 106].
Основним безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ст. 194 КК України, виступають суспільні відносини власності, незалежно кому саме і за правом якої форми власності (приватної, державної, комунальної) належить майно. Певної специфіки основному безпосередньому об'єкту цього злочину додають різні форми його вчинення. Відносини власності з належності матеріальних благ (при знищенні майна) і використання матеріальних благ (при пошкодженні майна) [7, С. 189]. Знищення або пошкодження майна, приводить його у стан повної або часткової, тимчасової або постійної непридатності виконувати своє пряме призначення, й тим самим позбавляє власника можливості здійснювати своє право власності у відношенні знищеного або пошкодженого майна [8, С. 18-21]. Так, у випадку знищення чужого майна, винна особа посягає, перш за все, на повноваження власника щодо володіння цим майном (одночасно позбавляючи власника повноважень користування та розпорядження ним). З іншого боку, під час пошкодження чужого майна винний, у першу чергу, посягає на повноваження власника щодо користування цим майном (пошкоджене майно залишається у володінні власника, за ним зберігається можливість ним розпорядитись, проте, повноваження щодо користування істотно обмежуються або взагалі стає неможливим) [9, С. 208].
Додатковим факультативним безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України (зокрема, при вчиненні цього злочину шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом або спричинення загибелі людей) є суспільні відносини, що забезпечують громадську безпеку та життя людини. Наприклад, умисне знищення чужого майна шляхом підпалу, що спричинило загибель людини з необережності, слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 194 КК України, де додатковим факультативним безпосереднім об’єктом є життя людини. Кваліфікуюча ознака, що передбачає спричинення інших тяжких наслідків характеризується рядом додаткових факультативних безпосередніх об'єктів. Так, залежно від характеру таких тяжких наслідків додатковими факультативними безпосередніми об'єктами умисного знищення або пошкодження майна, можуть виступати суспільні відносини щодо недоторканості життя та здоров'я людини, суспільні відносини екологічної безпеки, безпеки руху та експлуатації транспорту тощо. Наприклад, умисне знищення чужого автомобіля шляхом вибуху, що спричинило пошкодження інших автомобілів та порушило нормальну роботу транспорту з необережності, слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 194 КК України, де додатковим факультативним безпосереднім об’єктом є безпека руху та експлуатація транспорту.
Таким чином, проаналізувавши об’єкт злочину передбачений ст. 194 КК України, на підставі викладеного можливо зробити наступні висновки:
1. Родовий об'єкт умисного знищення або пошкодження майна є врегульовані законом суспільні відносини власності (передусім, відносини з приводу володіння, користування та розпорядження майном).
2. Безпосереднім об’єктом умисного знищення або пошкодження майна є врегульовані законом суспільні відносини власності з належності матеріальних благ (при знищенні майна) і використання матеріальних благ (при пошкодженні майна). Не має значення, кому саме і на праві якої форми власності належить майно, яке є предметом знищення або пошкодження.
3. Ч. 2 ст. 194 КК України передбачено ряд кваліфікуючих ознак, де додатковими факультативними безпосередніми об’єктами можуть виступати громадський порядок, екологічна безпека, життя і здоров’я людини, а також інші об’єкти, які можуть випливати із знищення або пошкодження майна, вчиненого загальнонебезпечним способом.
Література:
1. Коржанський М.Й. Словник кримінально-правових термінів / М.Й. Коржанський – К.: Генеза, 2000. – 200 с.
2. Лопашенко Н.А. Преступления в сфере экономики: авторский комментарий к уголовному закону (раздел VIII РФ) / Н.А. Лопашенко – М.: Волтерс Клувер, 2006. – 427 с.
3. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник / [Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко та ін.]. Вид. 2-е, переробл. та допов. За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка. – К.: Атіка, 2008. – 712 с.
4. Кримінальне право України: Загальна та Особлива частини: Навч. посіб. / [В.О. Кузнєцов, М.П. Стрельбицький, В.К. Гіжевський] – К.: Істина, 2005. – 380 с.
5. Бойцов А. И. Преступления против собственности / А. И. Бойцов – СПб.: Юридический центр Пресс, 2002. – 775 с.
6. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник / [В.В. Сташиса, В.Я. Тація]. Вид. 3-є, переробл. та допов. – К.: Хрінком Інтер, 2007. – 624 с.
7. Волков Б.С. Ответственность за уничтожение и повреждение имущества по советскому уголовному праву / Б.С. Волков – Казань: Изд-во Казанского университета, 1961. – 91 с.¬
8. Газдайка-Василишин І.Б. Окремі питання об’єктів некорисливих злочинів проти власності за кримінальним правом України / І.Б. Газдайка-Василишин // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. Збірник наукових праць. – Львів, 2006. – Вип. 2. – 340 с.
e-mail: ahhywka@mail.ru |
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
