Нині маємо констатувати активізацію злочинного середовища обумовлену складним економічним становищем держави. Частина злочинів, що скоюються, тісно пов’язані з сучасними технологіями мобільного зв’язку [1, 2, 3].
За цих умов одним із важливих джерел отримання інформації про осіб, причетних до злочину, для працівників правоохоронних органів є дані, що зберігаються у мобільних телефонних апаратах таких осіб.
Разом з тим, у діяльності із запобігання, припинення та розкриття злочинів нині недостатньо повно використовуються технічні можливості технологій мобільного зв’язку.
Зокрема, малодослідженим залишається питання отримання інформації, яка зберігається на SIM-картах абонентів мобільного зв’язку, причетних до скоєння злочинів.
У даній статті зроблена спроба класифікувати основні види інформації, яка зберігається на SIM-карті абонента мобільного зв’язку і може бути використана у ході розкриття та розслідування злочинної діяльності окремих осіб, а також запропонувати ряд рекомендацій по практичному застосуванню такої інформації.
Ключовою особливістю стандарту мобільного зв’язку GSM є Subscriber Identity Module – SIM-карта. SIM-карта містить усю інформацію про умови абонентування та є невід’ємною складовою користування послугами мережі GSM. Без SIM-карти мобільний термінал також може працювати, але виключно у режимі екстрених викликів.
Серед усього загалу інформації, що міститься у SIM-карті для працівників правоохоронних органів інтерес можуть становити два види інформації [4]:
абонентська інформація;
інформація про мережу мобільного зв’язку.
До абонентської інформації, яка зберігається на SIM-карті, входять у першу чергу телефонні номери та найменування абонентів, збережені користувачем (так звані «контакти»).
Інформацією про мережу мобільного зв’язку є:
адміністративна інформація, що описує режим роботи SIM (наприклад – звичайний режим, режим передачі даних тощо);
ICCID (міжнародний ідентифікатор карти), який є унікальним, друкується на пластиковій частині карти та дозволяє визначити, крім іншого, країну, де використовується карта; мережу оператора мобільного зв’язку, якому належить карта тощо;
International Mobile Subscriber Identity (IMSI): ідентифікаційний номер, що використовується мережею для ідентифікації абонента.
заборонені мережі стільникового зв’язку;
мовна підтримка – тобто мова, обрана абонентом.
Дослідження вищенаведених видів інформації дозволяє дійти висновку, що дані, які зберігаються на SIM-карті, можуть бути використані у процесі розкриття та розслідування злочинів. При цьому, абонентська інформація дозволяє встановити коло знайомих тієї чи іншої особи. А інформація про мережу може бути використана для ідентифікації особи, яка користувалася вказаною SIM-картою та встановлення інших даних про таку особу у якості абонента мережі мобільного зв’язку (наприклад – дату початку користування послугами зв’язку, місцезнаходження у той чи інший проміжок часу тощо).
Разом з тим, при використанні вищевказаних видів інформації, фахівцями правоохоронних органів мають враховуватися наступні моменти.
1. Абонентська інформація зберігається на SIM-карті особисто особою, що користується SIM-картою. Отже, по-перше, така інформація може бути незрозумілою сторонній особі (маються на увазі найменування тих чи інших контактів). По-друге, не завжди телефонні номери, якими користується абонент, зберігаються ним на SIM-карті. Зокрема, частину телефонів абонент взагалі може не зберігати у телефонному апараті, набираючи їх щоразу «по пам’яті». Ще частина контактів може зберігатися у пам’яті самого телефонного апарату.
2. SIM-карта є пристроєм, що може передаватися власником у користування іншим особам (у тому числі – навіть незнайомим). При цьому може передаватися як мобільний термінал із SIM-картою, так і сама SIM-карта окремо від терміналу. Таким чином, власником SIM-карти може бути одна особа, а тимчасово або постійно користуватися нею – інша.
3. Не завжди можливо однозначно ідентифікувати особу у якості власника SIM-карти. Така ситуація, зокрема, виникає у випадку, коли абонент користується послугами передплаченого зв’язку (так звані – «припейд послуги»), якими не передбачено надання абонентом при отриманні SIM-карти особистих даних. І навіть у випадку, коли абонент зареєстрований у мережі мобільного зв’язку у якості контрактного – не можна виключати можливості втрати або крадіжки SIM-карти іншою особою.
4. Отримання інформації з SIM-карти у окремих випадках неможливе без використання спеціалізованого програмно-апаратного забезпечення. Зокрема, якщо доступ до SIM-карти заблокований PIN-кодом, переглянути інформацію на ній за допомогою мобільного апарату, у якому вона використовувалася, без знання такого коду неможливо. У той же час, нині існують спеціалізовані програмні засоби, які, за наявності апаратних інтерфейсів, дозволяють отримати доступ до такої інформації і без PIN-коду.
Дослідження питання використання інформації, що зберігається на SIM-картах абонентів мобільного зв’язку, при розкритті та розслідуванні злочинів дозволило дійти наступних висновків.
1. На SIM-карті мобільного зв’язку міститься значний масив інформації, яка дозволяє ідентифікувати абонента та встановити коло знайомств такої особи.
2. Використання інформації, що зберігається на SIM-карті, у правоохоронній діяльності має відбуватися з урахуванням ряду особливостей як технічного характеру, так і пов’язаних із особистістю абонента, який користувався SIM-картою.
3. Більшість даних, які зберігаються на SIM-карті потребують додаткової перевірки та уточнення у ході розкриття та розслідування злочинів. Особливу допомогу у даному питанні можуть надати компанії-оператори мобільного зв’язку, які мають значні технічні можливості при роботі з інформацією про абонентів.
4. Важливими аспектами, які обов’язково мають бути з’ясовані працівниками правоохоронних органів при роботі з інформацією, що зберігається на SIM-карті, є належність карти тій чи іншій особі, а також факти користування картою іншими особами (передачі карти або мобільного терміналу з картою іншим особам).
Література:
1. Корчинский А. Интервью Валентина Наливайченко / Александр Корчинский // Сегодня. Киевский выпуск. — 2008. — № 222 к (3058). — С. 7.
2. Сервис: наркотики по SMS // Сегодня. Киевский выпуск. — 2008. — № 245 к (3081). — С. 7.
3. Серов И. Отмычки и пистолеты в онлайн-доступе / Игорь Серов // Сегодня. Киевский выпуск. — 2008. — № 282 к (3118). — С. 12—13.
4. Уэйн Дженсен. Судебные программные средства для исследования SIM-карт / Уэйн Дженсен, Рик Эйерс. – Национальный институт стандартов и технологий экономического департамента США (NIST). – 22 с.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
